47: Зникнення ложки

У «Золотій Шкварці» трапилось щось таке, що змусило навіть посуд злякатися: зникла срібна ложка шефа. Не просто столовий прибор, а оберіг, символ і майже працівник ресторану. Ложка мала ініціали, вигравіювані сердечком, і легенду, що кожен пельмень, зварений у її присутності, виходить на 38% смачнішим і на 12% менш схильним до розпаду.

— Це була не просто ложка, — схлипувала кухарка Валентина. — Вона була, як голос совісті. Ми до неї молитись могли.

Останнім, хто бачив ложку, був посудомийник Опанас. Він стверджував, що «вона сама пішла», і що ложка «мала очі». Його слова всіх стривожили, крім Фіалки — її вже не вражали подібні заяви.

— Вона зникла вночі, — пояснив адміністратор, підозріло ховаючи пластикову вилку в кишеню.

— Може, це ритуал? — запитала Параскева, тримаючи у руках книгу «Ложка і доля: магія столового приладдя».

— А може, це колекціонер, — припустила Фіалка. — Смаковий фетишист, який збирає ложки, аби вкрасти душу шефів?

Почалася оперативна перевірка всіх, у кого є ложка. А таких, варто зазначити, було багато.

— Це символічно, — подумала Фіалка. — Вбивця вкрав смак життя.

І справді, з того моменту страви стали не такими. Пельмені втратили в об'ємі, соуси — в характері, а офіціанти — в чайових. Ресторан поступово почав втрачати магію.

На кухні провели «інвентаризацію душі». Порахували ножі, виделки, навіть одну загадкову половник із вигравіюваним профілем Наполеона. Але ложки — не було.

— Якщо її не повернуть до п’ятниці, — сказала кухарка, — нас відвідає дух гастрономічного забуття.

— Хто? — перепитала Фіалка.

— Той, хто залишає лише перекипілі макарони та запах безнадії.

Фіалка зрозуміла: це серйозно.

Вона взяла свою блокнот і занотувала:

«Зникнення ложки — кульмінація кулінарної нестабільності. Срібло. Ініціали. Можливий зв'язок із ритуалом, змовою чи фетишистом. Ознака: втрата смаку, деградація пельменів. Питання: куди поділась? Хто останній тримав? Чи могла вона… піти сама?»

Це був не просто інцидент. Це був виклик. І Фіалка відчула: хтось кидає їй ложку. Як перчатку. Як ультиматум.