44: Котлета в законі

У вітрині ресторану з’явилася нова страва, яка не здавалася просто м’ясом. Назва луною пронесла по залу: «Котлета кримінальна». Виглядала вона як іще одна звичайна котлета — лише трохи масивніша, трохи темніша… Але жоден гастроном не виявив її секрету, поки не зірвав кришечку.

Фіалка простягла руку. Ноги її несвідомо пряму... до цього шматка м’яса, що виблискував соусом і загадкою. Офіціант, усміхаючись і хитро блимаючи, сказав чітко:

— Це не просто м’ясо. Це маніфест.

І справді — всередині котлети був делікатно запакований диктофон. Спрацьована кнопка і запис, доступний для прослуховування — ніби кулінарний лист від воєнного коменданта.

Фіалка простягла пальцями диктофон. Сонце відбилось у металевих гранях пристрою, створюючи враження, що в руках тримають не радіоприймач, а зброю.

Прислухавшись до запису, вона почула: чийсь голос, ніби вітер, що пройшов крізь решітку каструлі:

— «Шеф знав про бульйонний переворот. Не упустіть. Переворот — це не просто техніка, це новий курс.»

Тиша. А потім — класичне клацання кнопки, яке звучало як вирок.

Фіалка вклала диктофон в серветку і повільно занотувала:

«Котлета кримінальна» — це кулінарний протест. Всередині — диктофон із маніфестом. Гучні слова: “бульйонний переворот” — індикатор змови. Це вже не жарт, не гра. Це — справжній виклик владі ресторанної кухні. Питання: хто говорив з диктофона? Хто фінансує “переворот”? Чи є інші записи?»

Поряд стояла Параскева, злегка поблідла:

— Бульйонний переворот? — прошепотіла вона. — Це звучить так, ніби кухарі вирішили… підкорити столичний гастроном!

— Якщо котлета — це закон, то м’ясо — у розшуку, — додала Фіалка.

Зал обернувся. Гості поволі клацали виделками: це був не просто обід, а спектакль, де кожен шматок їжі міг містити увагу, сенс, навіть голос.

Фіалка вже знала: тепер не можна грати в «добрий ресторан». Тут вже йдеться про владу, лояльність і кулінарні ідеології. І котлета була лише початком — її чекала політика страв.