40: Вечеря з небіжчиком

Цей вечір обіцяв бути гарячим. І не тільки через пар від супу. Столи були розставлені в залі «Золотої Шкварки» для приватного гастроподії — «вечері для гурманів». Гості сиділи з келихами, світло було приглушене, атмосфера затишна. Але модератор приготував сюрприз: на головному столі — тіло.

— Я думав, це новий квест! — вигукнув голова гастроклубу, коли офіціант встановив квадратну платформу. З-під полотнища з логотипом клубу визирав лише один черевик. Інші деталі повністю приховані.

— Гм, — тихо сказала Фіалка, — вечір вийде особливим.

Вона наблизилася, обережно брала виделку — як мікроскоп слідчого. ПМС (паранастія, можливо слухачів) — у повітрі стискалися підозри. Вона провела виделкою по краю покривала, зірвала драпіровку і побачила: це дійсно тіло... але статуя. Скульптура з марципану, з глазурним обличчям, точно схожа на шефа.

— Це марципан? — спитала вона сама в себе.

— Я боявся 3D-шоу... — вигукнув хтось із-за спини. — Але статуя — значно реальніша.

— Якщо це перше, то я боюсь питати, що на десерт, — сказала Фіалка, ставлячи виделку на марципанове плече. — І ще більше боюсь, що шеф повернеться не в металі, а в шоколаді.

— Це персональний досвід — зрозумів нагорі шеф-кухарів, — додав хтось у костюмі «гурман-теоретик». — Таке відчуття — ніби смерть — це перехід на новий рівень їжі.

Присутні мовчки слухали. А Фіалка гадала: чому тіло? Чому гурманів не попередили? Чи тут підміна — щоб перевірити реакцію через страву?

У її блокноті з'явився запис:

«Марципанова статуя — виклик. Вечірня театральність — перевірка клубу. Це — не справжній труп, але його образ — точна репліка. Це формує реакцію. І хто стоїть за цією постановкою — голосує кулінарною драмою. Питання: хто замовив статую? І хто реагує першими?»

Вона зробила ковток вина.

— Якщо це квест — то я готова з’їсти всі підказки, — промовила Фіалка. — Але якщо це сигнал — це вже кулінарне послання, від якого не сховаєшся.