34: Овочі проти мафії

У Жужманці не було парламенту, але була поважна сила — Грядкова громадська організація «Огірок і Справедливість». У місті ходили чутки, що це найстійкіша організація після клубу «Літні жінки за хрін» і комітету «Морква без насильства». Їх ніхто не брав серйозно... до сьогодні.

О десятій ранку до ресторану «Золота Шкварка» прибула делегація — п’ять жінок у гумових чоботах, одна з яких носила патисон на капелюсі (власне, замість капелюха). Вони принесли із собою протестну петицію і корзину органічних доказів.

— Ви використовували наші помідори без дозволу, — заявила головна, пані Уляна, і вдарила по столу томатом. Той ледь не вибухнув на сорочці молодого сомельє.

— Вони були вирощені на нашій громадській грядці за правилами місячного циклу! А вийшли — в соусі зі зрадою.

Фіалка уважно спостерігала. Вона знала, що будь-яка організація, яка вміє цитувати Конституцію та сіяти редиску, — не проста. А ця ще й згадувала про "таємну овочеву мафію, що орудує сальсою на чорному ринку харчових добавок".

— Ми хочемо чесності! — крикнула одна з делегаток, потрясаючи кабачком як доказом.

— Помідори — це не просто овоч, це свідок! — додала інша. — І якщо ви думаєте, що вони не бачили, хто готував той пельмень із зубом — ви недооцінюєте силу куща.

Фіалка пригадала, як один з пельменів був дивно червоним, хоча начинки буряка в меню не передбачалось. Тоді вона подумала, що то спеції. Тепер — що це овочева помста.

— А хто ще мав доступ до грядки? — спитала вона.

— Тільки наш аграрний астролог, пан Ігор. Але після того, як він переплутав суницю з м'ятною пастою, ми його вигнали, — сухо відповіла Уляна.

Фіалка занотувала в блокнот:

«Грядка — не просто джерело їжі. Це — джерело змови. Помідори — як свідки. Кабачки — як доказ. А пані з патисоном — лідер з амбіціями. Можливо, пельмень був лише першим актом у великій гастро-революції».

— Хтось із вас бачив, хто заходив до холодильника в ніч убивства? — спитала вона навмання.

— Картопля мовчить, але цибуля плакала, — сказала Уляна, зітхаючи. — А ми їй віримо.

Фіалка поглянула на томат, що залишив слід на столі. Він ніби дивився назад. І в його погляді читалося: «Не всі, хто в салаті — щасливі».