Коли ти думаєш, що культ пельменів — це максимум, на що здатен ресторан, життя підкидає поворот: кулінарний підвал, темний, як соус з чорних трюфелів, і голоси, що шепочуть закляття на борщ.
Параскева Пушкарівна натрапила на це випадково — вона шукала фольгу для соусу, коли почула шепіт:
— Пельмені — це тільки початок… Далі буде борщ.
Вона завмерла, подумки прикидаючи, чи справді це не магічний рецепт, а не безневинна вечеря. У підвалі, де навіть мухи пересувалися тихіше за кашу на ніч, зібралися кілька фігур у фартуках, з гострими ножами замість шпаг і тарілками, які сяяли наче трофеї.
— Ми повертаємо "велику наваристу правду", — говорив один, голос у нього був низький, як у баритона. — Сурімі їсти не будемо. І в кнопці «Замовити фастфуд» — з’явиться попередження: “НЕ для справжніх гурманів”.
— А як щодо бекону? — спитала інша фігура, яка тримала в руках ложку, що світилася блакитним світлом.
— Фастфуд — це не тільки бургери. Це і сухі сосиски, і соуси з додатками. Наше завдання — скасувати їх. Назад — до густих борщів, м’ясистих пельменів і мистецтва справжньої ложки.
Параскева, сповнена адреналіну (і трішки переляку), тієї миті зрозуміла: у Жужманці діє підпільний кулінарний орден. Таємне товариство, яке готове воювати за кожну калорію і зірку кухаря.
Вона тихенько вибралася з підвалу, дихаючи краще після власного брокколі. Повернувшись до Фіалки, шепотом переказала все, залишивши при цьому зібране слово в слово.
— Існує якийсь… Клуб «Кухня і кров», — промовила Параскева. — Вони збираються тут, вночі, говорять про «борщівний радикалізм» і загрожують будь-кому, хто посміє сказати «борщ — не плоть нації».
Фіалка занотувала у блокнот:
«Таємний кулінарний орден. Мета: повалити фастфуд. Засіб: борщова революція. Потенційні учасники — кухарі з ресторану + закриті гурмани. Підвал — священне місце. Це вже не прості змови — це справжній соус змов».
Параскева додала:
— Якщо вони справді почнуть кампанію проти фастфуду — Жужманка стане гастрономічним фронтом. А нам доведеться обирати: ложку чи пістолет.
Настанова, хоч і саркастична, проникла у Фіалчині думки: кулінарія — це зброя. І якщо пельмені вже стали символом, то борщ — їхній прапор. Питання лиш у тому — яку армію тут формують?