29: Злодій у фартусі

— Нарешті щось конкретне, — видихнув інспектор Сірко, вставляючи флешку з камери спостереження у комп’ютер, який останні два дні використовувався винятково для пошуку рецептів «пельменів без трагедій».

На екрані — зернисте зображення з камери, встановленої у морозильному коридорі. Стеля блимає, лід на стінах — як у казці про стрес, і раптом — тінь.

Фігура в кухонному фартусі з написом «Я люблю борщ» тихо підкрадається до морозилки. Обережно відчиняє дверцята. Зникає всередині. Через кілька хвилин — виходить. І тримає щось… схоже на ложку і пакетик зі знаком «секрет».

— Зупини тут! — вигукнула Фіалка. — Збільши обличчя.

— Це камера в стилі «знімаю з тостера», — пробурчав Сірко, але послухався.

Пікселі підкорилися — обличчя стало видно. І тут Параскева скрикнула.

— Це... офіціант Тірамісу!

— Ви впевнені?

— Абсолютно. Я впізнаю цей нахил підборіддя і той самий фартух. Він сам казав, що борщ — це більше, ніж страва, це стан душі.

— Щось у ньому дійсно підозріле, — сказала Фіалка. — Він завжди з’являвся перед подіями, як спеція без рецепта.

— Чорт, — прошепотіла Параскева, — я ж його лайкнула в Тіндері. Навіть двічі, бо перший раз випадково свайпнула вліво, а потім ще раз знайшла.

Фіалка зробила запис:

«Підозрюваний — офіціант Тірамісу. Поведінка: нічна активність, доступ до холодильника, дивна любов до борщу. Мотив: поки неясний. Зв’язок із Параскевою — особистий, емоційно нестабільний.»

— Треба його допитати, — сказала Фіалка.

— І мій профіль почистити, — зітхнула Параскева.

— І холодильник, — додала кухарка Валентина, проходячи повз.

Світло знову мигнуло. А на відео в морозилці ніби майнула друга тінь… Але це вже — інша історія.