25: Тітка Галя й ананас

У коридорі поліції з’явилася постать, яка нагадувала поєднання сільського шпигуна, бабусі-криміналіста і героїні серіалу про виживання в умовах хлорованого середовища. Тітка Галя — легендарна двірничка ресторану «Золота Шкварка», що пішла з посади після скандалу з відром, яке самостійно зачинило комору для мийниць.

Вона з’явилася на допит несподівано — із сумкою з трояндами і... ананасом.

— Він із собою завжди, — гордо сказала вона, ставлячи фрукт на стіл, як речовий доказ. — Бо я більше нікому не довіряю. Особливо після тієї ночі.

— Якої ночі? — насторожено спитав офіцер Сірко.

— Коли мене переслідував хтось у кухарському капелюсі. Прямо за мийкою. Я подумала — привид. Але привид не шепоче: «Не забудь про гвоздику».

Фіалка підозріло дивилась на ананас.

— І ви… ним відбивались?

— А чим ще? Вени слабкі, мітла в іншому крилі. А ананас — завжди зі мною. Міцна шкірка, гострі краї, багатий вітамінний профіль.

Параскева шепотіла з кутка:

— Може, вона не така вже проста. Я чула, в неї колись був роман із охоронцем холодильника. А потім — зникнення.

Фіалка встигла занотувати:

«Тітка Галя — з’явилась несподівано. Ананас — не просто фрукт. Можливо — холодна зброя. Переслідування — нічне, підозра — кулінарна. Мотив — помста чи пектин?»

— І що ви думаєте про пельмені з зубом? — спитала Фіалка.

— А я казала, що шеф занадто добре посміхається. Той, хто має ідеальну усмішку — або стоматолог, або щось приховує.

— Ви знали його?

— Та ми разом греблі з сапою їли. Він мені колись сказав: «Галю, якщо загублю рецепт — шукай серед фруктів».

Всі подивилися на ананас.

Фіалка подумала:
— Може, в ньому щось є. А може — це найекзотичніша форма правосуддя в історії гастрономії.