Труп Нареченої
ЧАСТИНА 19
Через два роки в них народилася донька. Вони назвали її Марією — на честь Мари, що розповіла Вікторові правду.
Еліза тримала її на руках і плакала.
— Я боюся, — сказала вона. — Що вона буде проклята. Що вона буде як я.
Віктор сів поруч.
— Вона не буде як ти, — сказав він. — Вона буде як ми. А ми вільні.
Він узяв доньку на руки. Вона була теплою. Живою. Справжньою.
— Вона вільна, — прошепотів він. — З першого дня.
Марія росла допитливою й голосною. Вона бігала по майстерні, хапала інструменти, які їй не можна було чіпати, і сміялася так гучно, що сусіди казали: «Ця дівчинка приносить радість».
Еліза дивилася на неї і думала: «Я не знала, що так буває. Що можна бути такою щасливою».
#1463 в Фентезі
#329 в Міське фентезі
#4618 в Любовні романи
#138 в Історичний любовний роман
Відредаговано: 18.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
