Труп Нареченої

ЧАСТИНА 7. ЛИСТ

Віктор знайшов листа в бібліотеці. Він не шукав його навмисне. Він шукав книгу про метали — лорд казав, що в бібліотеці є старовинні трактати про ювелірну справу. Але замість трактату він натрапив на книгу віршів, а в ній — на лист.
 
Він був захований між сторінками, де хтось підкреслив рядок: «І смерть не розлучить нас». Чорнило вицвіло, папір пожовк, але слова були чіткі.
 
Лист був короткий.
 
«Елізо. Я не можу. Пробач мені. Я знаю, що ти ніколи не пробачиш. Але я не можу стояти перед Богом і брехати, що кохаю тебе. Бо я кохаю іншу. Іншу, яка ніколи не буде моєю. Пробач. Томас».
 
Віктор перечитав листа тричі. Потім пішов до Елізи.
 
Вона сиділа біля вікна. Він мовчки простягнув їй листа.
 
Еліза взяла його. Прочитала. І заплакала.
 
Вперше за три роки — сльози. 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше