Розділ 6

Влада уже годину сиділа у черзі перед кабінетом стоматолога. Пари довелося пропустити. Пізніше відпрацює пропуски. Не треба було взагалі затягувати. Можливо тоді вдалося б врятувати зуб. Тепер вона не знала що і думати. Її все ще трясло від пережитого. В голові вертілися найрізноманітніші думки. Від голоду нудило, і крутило шлунок. Вона навіть не знала, що могло стати причиною. Здорові зуби ж не випадають просто так.

Влада в черговий раз провела язиком по місцю де до цього було ікло і поморщилась. Щось гостре кололо її язик. Здається, шматок зуба так і залишився на місці. Можливо її зуб просто розкришився…

— Захоте, хо насупний, — тримаючись за щоку проговорив чоловік, вийшовши з кабінету лікаря.

Влада різко видихнула і піднялася. Їй все ще було лячно, а мозок малював безліч моторошних сценаріїв. І все ж вона сподівалася на те, що все обійдеться.  

— Сумочку можете поставити на стілець, — кинувши на неї короткий погляд, промовив дантист, — а самі присідайте у крісло.

Влада все зробила, як він казав і, вмостившись у кріслі, почала спостерігати за його діями. Для початку чоловік зняв рукавички, після чого помив руки і витягнув з шухляди нові рукавички. Тим часом медсестра підійшла до Влади і одягнула на неї стоматологічний нагрудник. Лікар якраз закінчив одягати рукавички і повернувся до неї обличчям.

— Розказуйте, — коротко скомандував він.

Влада дещо знітилась.

— У мене несподівано випав зуб…

Навіть вимовивши це в голос вона все ще не могла повірити, що це відбувається з нею насправді. Стоматолог же, навіть якщо і здивувався, то ніяк цього не продемонстрував.

— Угу… Давайте подивимось, що там у вас, — ось і все, що він по суті сказав.

Декілька хвилин він її оглядав, після чого встав і відійшов до свого стола.

— Я вам зараз випишу направлення на рентген. Ви не хвилюйтеся. Загалом, нічого катастрофічного не трапилось. Рідко, але трапляється таке, що в людей виростають надкомплектні зуби. У вашому випадку новий зуб витіснив старий. Ось і все. Проблема в тому, що цей зуб може бути не єдиним. Щоб більше таких ситуацій не виникало, ми зробимо рентген. Також, я вам зараз напишу назву мазі, будете мастити нею ямку зранку і ввечері, щоб ранка скоріше загоїлась. Як зробите рентген, приходьте знову на прийом.

Влада тільки і змогла що кивнути. З одного боку лікар її заспокоїв. З іншого стало тільки тривожніше. Тепер вона боялася того, що цей зуб може виявитися не єдиним.

В ідеалі треба було вирішити усе за один день, але вона не була впевнена в тому, що встигне зараз на рентген. Та й направлення лікар їй видав у приватний діагностичний центр. Скоріш за все за зйомку там доведеться викласти кругленьку суму. Тож для початку Влада вирішила їм зателефонувати, благо номер телефону був зазначений на бланку направлення.

Поки з’ясовувала усі деталі – покинула поліклініку, і, уже опинившись на вулиці, зупинилася. Після дощу надворі було досить прохолодно. Легкий вітерець розкуйовдив її волосся, і Влада натягнула на голову капюшон. Сонце все ще не квапилося виглядати з-за хмар, а тому окуляри вона сьогодні тримала в рюкзаку.

Почувши ціну послуги, Влада злегка поблідла і мимоволі замислилась над тим, а чи потрібно це їй взагалі. І чи зможе ця зйомка якось допомогти? Це ж не зупинить ріст надкомплектних зубів. Зрештою, незважаючи на всі сумніви, вона все ж записалася на прийом. Як виявилося, в їхньому центрі черги, і позачергово обслуговуються тільки ті клієнти, які записалися на прийом заздалегідь. Вона щиро сподівалася, що це правда, і їй не доведеться більше цілий день тратити на очікування. На щастя, працювали вони і після обіду, а тому Владі не доведеться більше пропускати пари.

Нарешті, завершивши розмову, вона попрямувала назад у гуртожиток. В університет іти було уже надто пізно. Останньою в розкладі у них сьогодні була лекція з криміналістики, і Влада на неї уже запізнилася.

Вона якраз намагалася пригадати чи бачила неподалік аптеку, коли почула сигнал автомобіля. Наступної миті час наче сповільнився. Вона підняла голову і побачила капот автомобіля, що стрімко наближався. Їй потрібно було всього лиш відступити на крок, і авто б жодним чином їй не зашкодило. Але поряд з нею йшла школярка. Дівчинка була на дві голови за неї нижчою, за плечима у неї був шкільний рюкзак, а у вухах навушники. Погляд її був опущений на екран смартфона, і вона здавалося ніяк не зреагувала на сигнал авто.

Влада, навіть подумати про це не встигла, а її рука уже вчепилася в рюкзак дівчинки. А уже через мить, автомобіль пролетів повз них. Сама ж Влада опинилася на тротуарі. Приголомшена школярка впала на неї зверху, боляче вдаривши її ліктем в сонячне сплетіння.

Поки вона відкашлювалася, до них підбігли перехожі, і почали допомагати. Школярка від чогось розревілася. Її одразу ж підняли і взялися заспокоювати. Над Владою ж, схилилося з десяток допитливих голів. Несподівано її нюх загострився, як минулої ночі, а голоси людей перетворилися в гучний гул. Хтось намагався заговорити з нею, але вона не могла розчути і слова. А ще через мить її засліпив спалах – це хтось зробив фото на телефон.

У всій цій метушні, Влада відчувала як поступово втрачає зв’язок з реальністю. Звуки і… Запахи, запахи, запахи…

Щось дражнило її нюх, і викликало запаморочення. Від самісінького ранку вона нічого не їла, а від цього запаху її рот почав стрімко наповнюватися слиною. Перед очима повстала сіра пелена. І світ наче сповільнився.