...чалапало дівчисько додому ярами, горами й долинами. Додому було двадцять хвилин чалапання, але добрячі яри, гори й долини її фантазії долались вже в іншому часовому вимірі, бо зовнішнє наче тормозилось, а внутрішнє навпаки включало темпо-темпо.
...В вухах звучав барабан з якимось автентичним ритмом. «Бумц, бумц», - промовляв барабан немов гном-буркотун, котрий вишукував свій скарб й ніяк не міг знайти.
Бумцалка то посилювалася, то затихала, й навіть в якусь мить геть замовкла...
...вступила труба, добряче вступила, бо вуха дівчиська, якби не були звикші, трішки б злякались. Труба на весь голос додала драйву до бумцалки барабана. А він навіть перестав буркотіти як гном, а немов скинув з себе сто років свого життя й влупив так потужно, що труба зрозуміла, що це не соло-виступ, а доведеться пахати в парі...
...труба, немов чарівна ельфійка, почала загравати з гномом-барабаном, дражнячи його, а він, хоч й був гномом, котрий ельфів на дух не переносив, підключився до ритму й забумцав огортаючи свою пісню якимось незвичним почуттям. Барабан теж зрозумів, що в парі він звучить краще, хоч й незвично як для цього буркотуна.
...дівчисько тим часом вже підскакувало майже біля своєї домівки навіть й не здогадуючись, що ж за мегамогутній тандем виник в труби з барабаном...
Відредаговано: 04.06.2018