Я не лежу в могилі
Я вмерла.
Там, де ніхто не чув.
Там, де стирали ім’я з уст.
Там, де ховали не тіло,
а серце — живе,
але надщерблене.
Мене не оплакали.
Бо я не вміла кричати.
Бо була тінню.
Камінцем у чужому взутті.
Болем, який звикли не помічати.
Та могила не втримала.
Я піднялась.
не як месниця.
А як жінка,
що знала темряву в обличчя
і не відвернулась.
Я не воскресла.
Я —
перестала вмирати.
Відредаговано: 26.07.2025