Тріщина в плиті

Розділ «Дихання»

Я не лежу в могилі

 

Я вмерла.

Там, де ніхто не чув.

Там, де стирали ім’я з уст.

Там, де ховали не тіло,

а серце — живе,

але надщерблене.

 

Мене не оплакали.

Бо я не вміла кричати.

Бо була тінню.

Камінцем у чужому взутті.

Болем, який звикли не помічати.

 

Та могила не втримала.

Я піднялась.

не як месниця.

А як жінка,

що знала темряву в обличчя

і не відвернулась.

 

Я не воскресла.

Я —

перестала вмирати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше