Я ще є
Я встала з ліжка — не для когось.
Просто, бо хотіла побачити світло.
Те, що лягало крізь вікно
і не питало, чому мені боляче.
Воно просто було.
Так само, як і я.
Маленька, тиха,
але жива.
І в мені щось прошепотіло:
ти ще є.
І цього вже достатньо,
щоб спробувати знов.
Відредаговано: 26.07.2025