Тріщина в плиті

Сльози в подушці

Я плакала тихо,

щоб ніхто не почув.

Навіть стіни не мали знати,

що я не витримую.

 

Подушка знала все —

і мої страхи, і молитви.

Вона - єдина,

хто не питала "чого знову?"

 

Я втирала сльози сама,

як завжди.

Бо ніхто не навчив мене

плакати в чиїхось обіймах.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше