Тріщина в плиті

Камінь у грудях

Немов камінь впав мені в груди,

Тяжкий, мов світло загублене,

Дихати важко, серце мовчить —

Світ став сірий, холодний, сумний.

 

Тиск росте, без слів і без руху,

Немов тінь, що нависла знов,

Я ховаюсь у власній темряві,

Де не чути голосів і болю.

 

Та навіть камінь важить менше,

Коли серце прагне жити знов,

У тиші шукаю я краплю світла —

Хоч крапля ця — як проблиск любові.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше