Sub ROSA - фатальна сповідь.

Старий маг у порваному балахоні з зірками уважно вдивляється в скляну кулю. Сірі тіні крукових крил і вовчих хвостів. Стіни, порослі шипшиною.

- О, темний володарю, твоя влада буде непохитна, допоки вовк не принесе  троянду через розбитий скляний міст і квіти не повалять стіни твого замку.

- Тобто я правитиму вічно.Тепер киньте мага до темниці, а кулю з його пророцтвом розбийте об міст між світами. Золоту принцесу, хто б і де б вона не була, знайти й привести до мене. А принца до - каменоломні, нехай лупає ту скалу. Імперії потрібно багато каменю для в’язниць.

***

На першому поверсі будинку вигадливої архітектури відчинені балконні двері. Через них перехожі, якби вони моли тут ходити, побачили б школярку-відмінницю, що швидко пише в товстому зошиті на пружині.

 Може твір, що задали в школі? Щось не схоже. Назва якась химерна: Суб Роза - на сповіді.

Дія перша. Благородний розбійник намагається вкрасти релікварій з ризниці собору. Заходить прочанка. Хлопцю доводиться грати роль сповідника.

Замість відпустити гріхи красивій панночці він  назначає епітимію  - дванадцять  ночей молитися у старій каплиці на перехресті лісових доріг і не відмовити у милості  тому, хто покаже знак  вовка. 

Розбійник з вкраденою реліквією рушає в дорогу. Крилаті стражі його мало не вбивають, але він, зранений їх гострими крилами та залізними дзьобами, знаходить прихисток у каплиці,

Дівчина заручена з народження із сином друзів сім’ї. На знак цього у них з’явилися мітки - троянда у дівчини й вовк у хлопця. Друзі скоро по тому впали в немилість. Графа стратили, графиня не пережила горя, дитина пропала. Кажуть -  її віднесли у ліс і залишили на роздертя вовкам за наказом імператора.

Дівчина тікає  від батьків, що змушують  до шлюбу з іншим претендентом, попри те, що шлюбна мітка не зникла, тобто наречений живий. Ще й те пророцтво... Почувши від панотця  про мітку з вовком, дівчина  відчуває надію на зустріч з долею.

Дія друга. Зустріч відбувається, вона знаходить у каплиці пораненого розбійника зі знаком вовка на плечі, біля нього сидить справжній вовк. Княжа дочка приносить води, омиває рани хлопця. Він розплющує очі й розуміє - перед ним кохання всього його життя. Дівчина теж відчуває раптовий нестримний потяг. Пристрасть між ними стрімко доходить піку. Але розбійник каже, що зв’язаний обітницею, тому не може женитись, поки не помститься - це справа честі, крім якої у розбійника нічого не залишилось. Дівчина,  вражена в саме серце, на ранок  покидає місце, де її честь вважають менш вартою, ніж чиюсь родову. Розбійник намагається шукати кохану, слідів нема. 

Дія третя. Через кілька місяців розбійник  знову у каплиці, там вовк і дівчина. Вона народжує дитя й загортає маля в нижню сорочку. Розбійник бачить троянду на її плечі й розуміє іронію долі. Дівчина не гнівається, але й не простить. Вона просить вберегти дитину, бо крилаті стражі не пожаліють маля, і помирає на руках розбійника. Крилаті стражі влітають у каплицю, хапають розбійника, вовк тікає зі здобиччю в зубах.

Дія четверта. Хижак не розриває немовля, а відносить в інший світ і залишає на порозі сиротинця. Дівчинка не знає, хто вона. Згодом - сни й біль на місці троянди, яка є тільки  в снах…

- Знову пишеш маячню? Що сьогодні в школі задали? 

Ця красива горда жінка невдоволена моїми заняттям. Вона воліє, щоб я займалася корисними для мене й сім’ї речами. Та мені є чим відповісти.

- Зображення робітничого руху в повісті…

- Це про робітничий рух? - пещені руки тримають зошит за краєчок, щоб не забруднитися чи не обпектися хто знає. - Вчи про робітничий клас. Тобі треба про них знати все й навіть більше. Ці люди годують нас з тобою.