Чорні троянди мені аж ніяк не скорботні.
Пристрастю темною пишний наповнений цвіт.
Всім, чим так вабить життя, скільки б літ
Вже не минуло. Бо ж жити потрібно сьогодні
Жадібно й палко. Не видно ж бо краю безодні,
Де нам судилось зірватися в вічний політ.
Чорні троянди мені аж ніяк не скорботні.
Пристрастю темною пишний наповнений цвіт.
Якщо ж скінчу передчасно я дні безтурботні.
Просто стомившись тримать на раменах свій світ,
То не трагедія зовсім. То просто відліт
У далечінь.Принеси на надгробок самотній
Чорні троянди мені аж ніяк не скорботні.
Відредаговано: 16.08.2023