Засохла троянда, захована між сторінками
Забутої книги, яку ми гортали колись.
Поблякла, крихка, мов опалий і висохлий лист.
То свідок єдиний того, що не сталось між нами.
Здавалось тоді, що зустрівся єдиний, той самий.
Що ось воно, щастя. Що душі назавжди злились.
Засохла троянда, захована між сторінками
Забутої книги, яку ми гортали колись,
Усе, що лишилось на згадку. Цей спомин, мов камінь,
Гнітить мені душу. Немов ненаписаний лист,
В якому ще й досі образа нестерпно болить
І не полишає роз'ятрену змучену пам'ять,
Засохла троянда, захована між сторінками.
Відредаговано: 16.08.2023