Розділ 41.

Фелісія

Вся зала загуділа як вулик. Суддя декілька разів кашлянув, та аристократи не звернули на нього жодної уваги. 

Якщо фінансові махінації це норма для всіх тут присутніх, то вбивство це вже інша справа. Адже ніхто не знає, ким буде наступна жертва. 

- Тиша в залі суду! - Імператор узяв слово і незадоволеним поглядом оглянув аристократів, а тоді кинув Судді:

- Продовжуйте. 

Суддя прокашлявся:

- На основі чого висунуті звинувачення? 

- Ця особа стала свідком того, як Зурель Теоморі вбив чоловіка. Портрет з пам'яті цієї особи був написаний особисто мною, Ваша честь. - Судді передали ту саму папку, яку нещодавно тримав в руках Прокурор. 

- Також там є письмові свідчення свідка, тобто цієї особи, проте записував їх я, адже… - Маркіз зробив вигляд ніби він прославився про щось. 

- Продовжуйте, сторона обвинувачення. 

- Адже ця людина не грамотна. - По залою хвилею пройшовся шепіт, але одразу ж замовк. 

- Яке вбивство?! - Зурель, який до цього сидів тихо, нарешті відійшов від шоку. - Я нікого не вбивав! Так, я не дуже добросовісно сплачував податки, але я нікого і ніколи не вбивав! 

- Тиша. Вам, підозрюваний, слова не давали! - Адвокат щось почав шепотіти Зурелю на вухо, але той відсахнувся від нього як від вогню. О, так, він зараз не в тому стані, щоб прикидатися ввічливим аристократом. 

- Суду потрібен час на ознайомлення з новими доказами та свідченнями, оголошується перерва на тридцять хвилин. Залу суду покидати заборонено, як глядачам, так і фігурантам цієї справи. Перед початком перерви, суд має питання до сторони обвинувачення. Маркізе Форіане, цей свідок зараз присутній на балконі? - Я фізично відчула, як на мене подивилися присутні, хоча і знала, що вони не могли мене бачити. 

- Так, Ваша честь. 

- Оголошується перерва. 

Суддя вийшов, а аристократи почали обговорювати те що відбувалося. Але вони мене не хвилювали. Тільки Зурель, який з гнівом дивився на балкон. 

***

- У свідченнях свідка вказано, що цей інцидент трапився два роки тому. Більше того, ця особа пам'ятає точну дату і зовнішність вбитого. Це як на мене надто нереалістично! - Прокурор завалював питаннями маркіза, а я вже відчувала як від нервів болить голова. 

- Свідок боявся за своє життя, тому мовчав, але цю особу мучила совість за те, що цей чоловік не знайде шляху до світу духів і не возз'єднається зі своїми предками. Цій людині навіть снилися кошмари з участю вбитого, тому свідок запам'ятав лице і день. Зі слів свідка, той день став його особистим кошмаром. 

Це правда. Хоч мені і довелося сховати тіло, я зробила усе, аби воно не псувалося так швидко. Щоб пізніше його могли привести до суду. І довести що це зробив саме Зурель Теоморі. 

- В свідченнях також є опис місця, де Зурель сховав тіло. Суд просить слідчий відділ зайнятися пошуком тіла. Усім хто знаходиться в залі суду заборонено покидати приміщення, та контактувати з будь ким за його межами, інакше це вважатиметься спробою втручання в хід слідства і каратиметься чотирма роками позбавлення волі і штрафом в розмірі п'ятдесяти тисяч золотих. 

***

Ми чекали. Я від втоми, вже вилізла на перила, обпершись об стовп, дивилася на Морену, яка про щось дуже емоційно говорила з адвокатом. Зурель сидів і трясся від злості. Почекай, ще не таке буде. 

Якщо чесно, вже хотілося їсти, але вийти звідсіля я не можу. Подивилася на Деміана, він сильно насупив брови і підпер голову кулаком. Здається, в когось зараз закиплять мізки. 

Коротко засміявшись, я подивилася на маркіза, який виглядав дуже втомленим. В камері сидіти значно важче, тож відпрацьовуй свою свободу.

***

- Ваша честь, благаю вислухайте мене! - Ось, нарешті, вона не стрималася! 

Морена встала зі свого місця в першому ряду і ледь не плакала від розпачу. Здається, комусь сказали про можливі наслідки. 

- Я Морена Теоморі, дружина Зуреля Теоморі і мати його дитини Емілі Теоморі. Наша єдина дочка має дуже слабке здоров'я. З самого її народження ми витрачаємо величезні суми на її лікування та піклування. - О Духи, не зупиняйся! 

- Якщо ви конфіскуєте наше майно, то Емілі просто… Стане інвалідом. Я прошу вас змилуватися, Ваша честь. - І одинока сльоза скотилася по її шоці. Її гра просто шикарна. 

Суддя закотив очі, на просунувся на своєму місці. В когось затерпла срака. Ну, я вже теж спини і ніг не відчуваю. 

- Хто був цілителем вашої доньки? 

- Ноа Морі, Ваша честь. 

- Прошу слідчий відділ привести Ноа Морі до суду, як свідка у справі про вбивство і фінансові махінації. 

І його привели. А я не могла не посміхатися. Все йде саме так, як я планувала! 

***

- Що ти таке верзеш!!! - Зурель так гучно і різко загарчав, що я аж на місці підскочила. - Моя дочка божевільна?!?! Я стільки грошей тобі віддав за те, щоб ти назвав її божевільною? У неї просто слабке здоров'я, звідки це взялося?! Хто тобі заплатив, за таку брехню?! - Вартові підійшли до аристократа, який вже підірвався з місця і наближався до цілителя. Вони схопили його саме вчасно і посадили на місце. 

- Зурель Теоморі, вам не давали слова! Ще одне таке зауваження і ви будете оштрафовані на дві тисячі золотих за неповагу до суду! - Гучний голос судді, як грім пройшовся по залі. - Продовжуйте. 

- … Ну… Як я вже сказав, Емілі з народження має певні вади розвитку в психологічному розрізі. Їй було необхідне спеціальне піклування, про що я неодноразово казав і Пану, і Пані Теоморі, але вони ігнорували це і казали, що все не настільки серйозно. 

- Тобто спеціального піклування не було? 

- Ні, Ваша честь. - Суддя зробив собі ще одні нотатки. - Пан Теоморі завжди платив мені "трохи більше", щоб я не акцентував на цьому увагу. Як бачите, хвороба доньки його дуже сильно зачіпає. 

- Ах, ти вшивий покидьок! - На емоціях сказав Зурель, сам собі, але усі його почули. 

- Це правда, Ваша честь! Емілі потребує спеціального піклування… - Зурель підняв палаючий погляд від столу і поглянув на Морену, яка не розуміла, що йде прямо в мою пастку. - Якщо ви повністю конфіскуєте наше майно, то що стане з невинною Емілі?