Розділ 37.

Фелісія

Наступні дні пролетіли швидко. Одразу після завершення комендантської години ми з Деміаном зустрічалися на майданчику в лицарському корпусі. Він досить добре володів мечем, але тільки в чесних боях. 

- Ти знову змахлювала! - В черговий раз приставивши йому дерев'яного меча до горла поки він був знезброєний, я посміхнулася. 

- Якщо тебе хотітимуть вбити, вони не стануть викликати тебе на дуель і грати за правилами. 

- Так-так, пам'ятаю. Але все одно почуваюся як йолоп щоразу як ти з такою легкістю виграєш. - Я прибрала меча, і він встав на ноги. - Вибач. 

- Все нормально. Просто проблема більшості в тому, що вони романтизують лицарство. Насправді ж це ходячі вбивці. Тому не розглядай їх як благородних захисників… - Поки я набирала повітря, він продовжив:

- Вбивці. Аморальні, адже вбивають за гроші. Я не тупий. - Подивився він на мене так, ніби я могла цього не зрозуміти, та я лише закотила очі. - Чув, що Теоран і Леонард ходять як у воду опущені. - Я розвернулася і пішла до своєї сумки, де лежав рушник. Я вся змокріла через ці спаринги зпозарання. 

- То й що? 

- Нагадаю, що всі все ще думають, що ви рідня. Дуже близька рідня. - Я важко видихнула, витираючи шию. 

- У мене немає жодної ідеї, як з ними можна провести час. Не те що з ними нудно, просто …

- Не знаєш, як з ними поводитися? Розумію. Коли я дізнався, що Август мій напівкровний брат, я теж не знав як до нього підступитися. 

Нам обом з сім'єю не пощастило. Як і з братами. 

- Проїхали… Скільки ти встиг прочитати по законам з сімейного права? 

- Ем… Десь половину. 

- Є щось незрозуміле? Прогалини? Конфузи? 

- Та ні… 

- Тоді… стаття 94 пункт 1, підпункт… д. - Поклавши свої речі назад в сумку та застібнувши на собі пальто, подивилася на збитого з пантелику Деміана. 

- Ти зараз серйозно? - Він вочевидь розцінив сказане за жарт. 

- Так. Як майбутній правитель ти маєш знати закони на пам'ять, аби розуміти, що саме законно, а що ні… А ще для того, щоб використовувати їх на свою користь. Тож? - Він підняв очі догори, згадуючи, та через декілька хвилин, поки ми йшли вже парком, він здався. 

- Я перевчу. 

Він виглядав втомленим і трохи розчарованим. Вочевидь це дається йому важко. Мені теж давалося важко, але в мене була мотивація. Я хотіла спати, їсти і боялася холоду…. 

Трохи відставши від нього, схопила руками сніг і зробила щось схоже на сніжку. Безліч разів бачила як це робити діти на вулицях в новий рік. А тепер треба кидати в нього? 

Замахнулася, кинула і вцілила йому прямо у тім'ячко. Деміан завмер, а тоді повільно розвернувся до мене. 

- Жорстоке поводження з дітьми з використанням предмета, який не є зброєю, але був використаний з такою ціллю. - Не знаю, що збило його з пантелику більше: те, що я кинула в нього сніжку чи те, що сказала потім. - Тепер то ти маєш запам'ятати. - Він повільно кивнув, а тоді ще раз вже швидше і притис губи у виразі "а вона збіса права" і нахилився, щоб згребсти сніг. 

- Що ти робиш? - Помітивши, що він ліпить сніжку, я кинула сумку в сніг, а сама відступила на декілька кроків назад. - Ні. Деміане, я так не граю! 

- Ти сама почала цю війну! - З нудьгуватим виразом обличчя він потис плечима, а тоді хитро посміхнувшись кинув сніжку і вцілив мені прямо в обличчя. 

Поки я відчищала лице, він зробив ще одну і знову кинув, я встигла пригнутися, тому вона пролетіла повз. 

- Ось так ти значить? Ну постривай! 

***

Леонард

Позіхаючи, я йшов коридором до вбиральні, аби вмитися. Хотів виспатися на канікулах, але звичка є звичка. Встав Духи знають коли. 

- О, Тео? Там черга є, ти не бачив? - Помітив я його ще здалеку. 

Він завмер біля вікна і дивився кудись. Вираз його обличчя нагадував мені щось між злістю і спантеличенням. Він навіть не подивися в мій бік. Закинувши рушника собі на плече, підійшов до нього і поглянув у вікно, а тоді закляк від того, що побачив. 

Фелісія грала в сніжки з принцом Деміаном. Вона була вся в снігу, але навіть через зачинене вікно можна було чути її приглушений сміх. 

Вона посміхалася. 

Вона сміялася.

Вона розважалася.

Ми ніколи ще не грали з нею в сніжки…

Ось така невеличка прода на сьогодні! 

Як вам?