Глава 16

Розалія

В кабінеті я сіла на вільне місце поруч з вікном. Макар сів поруч, а Марина сиділа навпроти нас. Не розумію, що з нею відбувається. До кабінету зайшли ще декілька студентів і викладач постукала по столу. Всі обернулися на неї.

- Отже, всім доброго ранку. - вона посміхнулася. Це була приємна жінка з темним волоссям, світлими очима, вона також мала сережку в носі, яка їй пасувала. - Хто мене не знає - я міс Моріс. - жінка пройшлася поглядом по кожному. - У моєму кабінеті існує три правила: тиша, спокій і повага. Думаю, все ясно, тому ми можемо приступати.

Я швидко все переклала Макару, та й так, аби не було чутно, що я йому щось говорю.

- Три правила? Дурня якась! - прошепотів мені у відповідь Макар, але замовкнув, коли міс Моріс поглянула на нього.

Лекція прийшла цікаво. Нам розповідали, як правильно і краще робити сам дизайн і сказали, що вже завтра ми почнемо малювати одяг. Я була цьому справді рада. Коли пара закінчилася, ми з Макаром одразу пішли до Марини, аби поговорити з нею. Дівчина ж, немов чекала на нас, тому що нікуди не йшла, а так повільно збирала речі.

- Привіт. - сказала я перша.

- Марино...нам потрібно поговорити. - промовив Макар.

- Про що нам взагалі говорити? - вигнула брову дівчина.

- Як це? Вчора ти на нас накричала, немов якась навіжена, а сьогодні прийшла сюди і без нас. Навіть не попередила! - не стрималася я.

- Ну знаєш, коли твої друзі забувають про тебе, а говорять лише з якоюсь блондинкою, то так, мені неприємно. Особливо, коли я дивилася на тебе, Макар. - Марина подивилася на хлопця злим та ображеним поглядом.

Це все починало мені нагадувати дитячий садочок, коли в мене забирали ляльку, я починала ображатися та злитися. Саме так зараз поводила себе Марина і це було дуже тупо.

- Слухай, якщо ми познайомилися з новою людиною, то ясна річ, що ми будемо з нею спілкуватися, адже нові знайомства - це круто. - промовила я та ближче підійшла до неї. - Але якщо ти така ревнива та не хочеш мати нові знайомства, то або не заважай нам робити це, або просто давай припинимо дружбу.

Це все так мене почало дратувати, що я не витримала і сказала все це прямо в обличчя. Марина була щиро здивована, але мені було байдуже, я вже вийшла з кабінету і пішла в столову, щоб купити собі якийсь напій. Там я побачила Кирила та Перскотта, які сиділи за столом і про щось говорили. Спершу я купила собі в автоматі якусь холодну каву, а потім пішла до них.

- Ну, розповідайте! - сіла поруч з американцем.

Чомусь мені захотілося сісти саме поруч з ним...Дивно, так? Сама дивуюся...Останнім часом мені хочеться знаходитися поруч з цим хлопцем, хочеться, аби він говорив зі мною, жартував, дивився лише на мене...Чорт! Тільки не це...

- Все класно. - вивів мене з думок Кирило. - Було цікаво. У нас викладач такий хороший чоловік, все добре пояснює. - він почав їсти яблуко. - Загалом, мені сподобалася перша лекція.

- Згоден. - кивнув Скотт, а потім обернувся до мене. - А у вас там, що?

Розповідати про Марину чи ні?

- Лекція прийшла добре. Ми вивчали теорію, а завтра перейдемо до практики. Але я зараз не про це. - все ж я вирішила розповісти про Марину. - Після лекції ми підійшли до Марини.

- Ми - це ти і Макар? - уточнив Кирило.

Я просто кивнула.

- Запитала у неї, типу: «Що з тобою відбувається?», а вона лише почала говорити, що ми її зрадили, що ми взагалі про неї забули. Ну я і не втрималася і сказала, що нехай вона обирає: або дозволити нам заводити нові знайомства, або йти під три чорти. - продовжувала розповідати я. - І потім вийшла. Зараз Макар говорить з нею.

- Ого. Марина стала поводити себе якось дивно. - визнав Перскотт.

- Все це через те, що вона сильно ревнує Макара. Схоже, він справді їй подобається. - пояснив Кирило. - Я думаю, що їм потрібно самим усе владнати.

- Не знаю чи зможемо ми далі спілкуватися з нею так, як раніше. - зізналася.

Хлопці лише знизила плечима. Потім пролунав дзвінок, що означав початок другої лекції і нам довелося розійтися.

***

День минув швидко і вже ввечері, коли ми встигли повечеряти й повернулися в наші номера, мені написала Лілія.

lilia_singer - «Привіт, ти зайнята?»

rosalia.izotova_ - «Привіт! Та ні, а що?»

lilia_singer - «Сьогодні в одному з клубів має бути класна вечірка, не хочеш піти туди зі мною? Можеш взяти друзів, теж.»

Я задумалася. Вечірка? Не знаю...Вирішила піти запитати у Перскотта. Постукала у його двері кімнати.

- Що таке? Заходь! - крикнув він.

Хлопець сидів на своєму ліжку і щось читав, я сіла поруч.

- Мені написала Ліля і запропонувала піти на вечірку в якийсь клуб. - повідомила я. Американець відклав свою книжку і уважно подивився на мене. - Що думаєш?

- Ну, хочеш іди. Чого це ти в мене раптом запитуєш? - вигнув брову.

Ну не ідіот?

- Господи...Тебе теж запрошено!