Пролог

Троянді

Пролог

Біля будиночка на самому краю містечка вночі впав невеличкий метеорит. Хазяєва будинка, які рідко виходили у місто до людей, так і залишили його на місці, не чіпаючи каменюки та нікому не розказуючи про це. На утро на місці падіння виросла троянда з величезним бутоном, який розкрився, а всередині нього спала маленька дівчинка, прикриваючись пелюсткою. Настільки маленька, ніби вона щойно народилася.

Вже немолоде подружжя з радістю взялося за виховування нерідної дочки, назвавши її Троянді, з наголосом на “о”, на честь троянди, яку залишили у таємниці, тому огорожу зробили ще більш високою, щоб далекі сусіди ніяк не побачили її. Авжеж ніхто не скаже правди іншим, звідки ця дивна квітка, коли її нарешті побачать. А Троянді буде вважатися рідною дочкою, яка народилася звичайним шляхом у людей, які живуть на околицях містечка.

Минуло вісімнадцять років з тієї події.

Троянді виросла - і почалося найцікавіше.

Бо ніхто не міг навіть подумати, що ця красуня - не звичайне людське створіння, а справжня прибулиця зі своїми здібностями, які ще не розкрилися, бо сама власниця не те, щоб не знала про них, а взагалі навіть не підозрювала про їх існування.

Але це буде потім.

Спочатку у нас відбувається звичайне людське життя зі своїми злетами та падіннями, коханням та образою, добром та злом.

Ну… Як у всіх тут нас, звісно ж…

А що ж буде далі?

Подивимось!