Пролог
Біля будиночка на самому краю містечка вночі впав невеличкий метеорит. Хазяєва будинка, які рідко виходили у місто до людей, так і залишили його на місці, не чіпаючи каменюки та нікому не розказуючи про це. На утро на місці падіння виросла троянда з величезним бутоном, який розкрився, а всередині нього спала маленька дівчинка, прикриваючись пелюсткою. Настільки маленька, ніби вона щойно народилася.
Вже немолоде подружжя з радістю взялося за виховання нерідної дочки, назвавши її Троянді, з наголосом на “о”, на честь прибулиці-троянди, яку залишили у таємниці, тому огорожу зробили ще більш високою, щоб далекі сусіди ніяк не побачили її. Авжеж ніхто не скаже правди іншим, звідки ця дивна квітка, коли її нарешті побачать. А Троянді буде вважатися рідною дочкою, яка народилася звичайним шляхом у людей, які живуть на околицях містечка.
Минуло вісімнадцять років з тієї події.
Троянді виросла - і почалося найцікавіше.