Тролейбусна мить
Вся версія
…Додому. Нарешті дорога йшла без викрутасів до місця, де знімаються маски самі по собі, де ролі найважливіші у світі, де кружка чекає цьомчиків саме тих губ, де поруч саме ті. Додому.
Ноги запхалися в напівпорожній тролейбус. Мозок зоровим термінаторським скануванням віднайшов місце, клаптик котрого був вільним від зовнішньої рекламної мішури, де можна мрійливо глядіти в вікно. Дупця вмостилася в найдальшому тролейбусному куті. Задумливий погляд полетів спостерігати за тим, що ззовні. Назустріч з-за повороту виїхав інший величний підстаркуватий тролейбус зі своїми спостерігачами-пасажирами.
Мить. Одна тролейбусна мить подарувала посміх та якусь справжню дитячу радість: погляд з того тролейбусу дарував такий самий справжній посміх. Зустрічний тролейбус віз ту, зустріч з котрою й була щасливою тролейбусною миттю. Та, друга, чи навпаки перша, колись була в тому самому діапазоні. Так само, тільки зі своїм чуттям та ритмом дарувала своїм голосом світові радість. Так само, тільки зі своїм наповненням була частиною величної сили творення. Так само кудись їхала й так само в цю мить посміхалась.
Шикардос або просто тролейбусна мить…
Відредаговано: 15.06.2018
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
