Казка

В одному царстві, в одному господарстві жила сімейка тролів.

А модним у цьому царстві вважались бути, якомога потворним. Якщо тролі народжувались гарненькими, то їх неодмінно треба було переробити. Звичайно не всі у королівстві дотримувались цієї дивної моди, але сім’я про яку я буду розповідати була мега модна.  

Отже, одного чудового дня, у цій сім’ї з’явився новий маленький троль. У-у-у! Який же він був гарненький! Такий милий носик, акуратний ротик, і допитливі, веселі оченятка.

Мама тролів побачивши немовля злегка зморщилась, але ж вона була мама і не могла не любити своє дитя. Вона ніжно пригорнула дочку до серця і намагалася якомога довше не показувати її родичам і друзям. Але допитливі братики і сестрички новонародженої дівчинки, а їх у неї було аж сім,  одразу помітили, що сестричка відрізняється від інших.

Минав час, дівчинка росла дуже швидко і ставала ще більшою красунею. Була така тендітна і ніжна, на відміну від інших дівчаток  тролів, у яких були на голові велетенські копна волосся, які вони ніколи не збирали, очі були велетенськими із здоровезними віями, такими великими, що їм було важко зранку відкривати очі, а губи – просто жах, вважалося, що чим більші у троля губи, тим краще він виглядає.  

Щоб вдосконалити себе тролі бігали до місцевої чаклунки. Вона брала величезну плату за свої послуги. За те, щоб змінити свій зовнішній вигляд потрібно було віддати чаклунці декілька днів або років свого життя. Чим більше стара відьма чаклувала на зовнішнім виглядом тролів, тим більше свого життя треба було їй віддати у якості оплати за її послуги. Таким чином, відьма жила стільки, що ніхто не міг пригадати скільки їй років, навіть вона сама забула скільки вже живе на цій землі.

Маленьку хорошуху тролів почали дражнити і заманювати до чаклунки, але Леї, так її було звати, все подобалось. Вона так любила життя, що навіть однієї хвилинки свого існування не хотіла віддавати чаклунці і не бачила у цьому потреби. Вона зовсім не розуміла оцих модних тенденцій. Вона хотіла залишатися собою.

Одного чудового ранку, під час прогулянки біля річки вона зустріла троля, якого не бачила раніше.

• Доброго ранку! – сказав троль.
• Привіт! – відповіла Лея.
• Ти дивно виглядаєш.
• Ти теж.

Вони були схожі, але так відрізнялися від інших. Після цієї зустрічі вони почали дружити і багато часу проводити разом.  Згодом Лея зрозуміла, що закохала у свого друга і вирішила для того, щоб і він її полюбив їй треба змінитися.

Саме тоді вона наважилась піти до відьми і трохи змінити себе. Чаклунка одразу попередила:

• Якщо ти наважишся на зміни, нічого назад повернути вже неможна буде, ці зміни будуть уже назавжди. І час, який віддаси мені, поверненню не підлягає.

Останній раз усе зваживши, Лея погодилась. Вона змінила зачіску, підправила ніс і звичайно надула собі велетенські губи. І віддала за це все п’ять  років свого життя. Ціна була дуже висока, але і результат був кардинальний. Їй самій те, що вийшло не дуже сподобалося, але всі оточуючі були просто вражені. Вони безперестанку казали, яка вона стала красуня, як їй усе це личить. І інші тролі одразу почали на неї звертати увагу і запрошувати на побачення.

Схвильована, вона пішла до річки на зустріч з тим самим тролем, заради якого були ці жертви. І він прийшов, але не впізнав нашої Леї, поки вона перша до нього не заговорила.

• Привіт! Це я! Як я тобі? Подобається?
• Ого! Я тебе нізащо б не впізнав, якби не твій голос. Ти дуже змінилась, але навіщо, ти ж навіть не збиралась цього робити?
• Це все задля тебе, дуже хотілось тобі сподобатись.
• Але ти мені подобалась значно більше коли була собою, коли була особлива і не така як інші, не вже ти цього не розуміла. А зараз я не знаю хто ти. Ти вже не той троль з якою я дружив і зовсім не та що так мені подобалась.

Він пішов.

На очах Леї виступили сльози, вона подобалась усім крім себе і того хто так подобався її. Але що тепер робити? Як усе повернути? Відьма ж попереджала, що нічого назад повернути неможливо, але ж має бути якийсь вихід. І вона пішла знову до старої, благаючи повернути усе як було.

• Я ж попереджала, я ж просила все обдумати… а тепер пізно.
• Але ж має бути якийсь вихід, я готова на все.
• На все кажеш…
• Так, на все що завгодно.
• Є один спосіб, але його ціна не помірна, вона просто захмарна.
• Яка ціна, я все зроблю.
• Ти має віддати мені половину свого життя.
• Я згодна, краще прожити половину життя і бути собою, ніж все життя не знаючи хто я.

Відьма все зробила. Процес перетворення був надзвичайно довгим і болючим. І от коли все було позаду, вона стала такою ж як і була тільки трохи змарніла від виснажливих перетворень і постаріла від втрачених років життя.

Лея пішла до річки з надією зустрітись зі своїм другом. І вона його зустріла, але він був уже не сам, разом із ним була його молода дружина і маленька донечка. Лея швидко втекла звідти, щоб навіть поглядом не зустрітись із молодою сім’єю.

Так вона своїми ж руками і необдуманими вчинками зруйнувала собі життя. Іншим вона знову не подобалась, але тепер її це не хвилювало, вона спілкувалась лише з тими тролями, які сприймали її такою, яка вона є, з усіма відмінностями від інших.  

І хто зна, можливо колись вона зустріне того самого, що щиро її полюбить, але на це залишилось не багато часу, бо добру половину свого життя вона уже витратила, залишалось лише насолоджуватись тим що їй лишилось і просто бути собою.