Трофей із людської війни
[Фрагмент із знайденого зошита. Підпис: “День 4”] Читає Харгрун, Той-Хто-П'є-Сльози
Ха. Знову він — той самий писар смерті, що веде щоденник між ударами мін і клацаннями затворів.
Я знайшов цю сторінку у вивернутій кишені, серед попелу, пилюки й обвуглених пальців.
Сторінка ще дихала, коли я торкнувся її кігтем.
-----
Ранок почався з вибухів — міномет свистів над головами, а дрони гули над нами, як мухи над свіжим гівном.
Теслу накрило ВОГом — ніс нам рацію, та не до ніс Сімба кинувся до нього — і одразу міна загнала в нього уламок. Тільки й сказав, скривившись:
— Та нічого, до весілля заживе...
Звідкись прибігли двоє легких 300-х. Один сам шкутильгав, другий — повз, наче черепаха по битому склу.
Відправили на евакуацію: четверо трьохсотих і двоє контужених.
І лишилися ми з Адміном — удвох, як дві цигарки в порожній пачці...
Згодом до нас прибився ще один — боєць із розбитої СП.
Сів мовчки. Не говорить. Стискає гранату, ніби себе тримає, аби не розсипатись.
Мовчимо разом
Ніч наближається.
А ми — ще тут.
Я б заплакав… якби мав що.
Але натомість я усміхаюся. Бо він пише далі. Значить, ще живий. Значить, ще страждає.
І значить — він мій.
#940 в Фантастика
#183 в Бойова фантастика
#1782 в Різне
#649 в Гумор
Відредаговано: 21.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
