Трофей із людської війни
Пролог
Я — Харгрун Пекловодець. Той, хто ступає між світами, коли один поглинає інший. Той, хто говорить у вогні, дихає попелом і сміється над вашим поняттям страху. Я бачив, як королі ламались під тиском тіней, як народи зникали з історії, навіть не встигнувши написати першу пісню. Я — демон. Ваша казка про те, що чекає після смерті.
Але ця війна — не моя. Ця війна — ваша.
Вона палає не прокляттями, а командами по рації. Не заклинаннями, а дронами.
Тут не магія вбиває — а уламки, паніка і дурні накази.
І все ж... у цьому хаосі я знайшов щось, чого не очікував. Щось, що не пахло сіркою.
Зошит.
Синій, закривавлений, втиснутий у глину, між гільзами й криком.
Я не мав читати.
Демони не читають — ми пожираємо, спалюємо, стираємо.
Та слова, написані тремтячою рукою серед обстрілу, виявились гострішими за будь-яким меч.
Уперше за тисячі років я відчув не насолоду.
Не голод.
А мовчання.
Глибоке, щемке... майже людське.
Це історія про те, як демон знайшов щось, що не зміг спалити.
#792 в Фантастика
#154 в Бойова фантастика
#1532 в Різне
#564 в Гумор
Відредаговано: 21.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
