Розділ 15

Наче каторжник, покірно рухаюся за ним. Він тягне мене до ВІП кабінки. Ховаємося за скляною перегородкою. Тут музика не така гучна і можна спокійно поговорити. Я опускаюся на м’який диванчик й намагаюся не показувати свого збентеження. Всупереч моїм очікуванням, Гліб не сідає навпроти, а розміщується поруч і занадто близько. Його ноги майже торкаються моїх. 

— Ти всіх своїх коханців прив’язуєш до ліжка і тікаєш?

Мої щоки миттєво спалахують вогнем. Я невміло виправдовуюся:

— Немає у мене коханців, точніше я не… — гублюся від його глузливої посмішки. Змушую себе гордовито задерти підборіддя. — Тебе першого.

Нервово переплітаю руки і намагаюся пояснити:

— Ти був у душі, у тебе дзвонив мобільний. Я хотіла його вимкнути, і побачила на екрані “Кохана”. На додачу ще й обручка знайшлася у твоїй кишені. Що я мала думати? Гадала, що ти одружений і захотілося помститися.

— Оригінальний спосіб покарати зрадника, але я не одружений. 

— Знаю, Поліна казала, — прикушую губу та ще більше грузну у павутині своєї брехні.

— Поліна? — дивується так, наче я сказала щось фантастичне. На мить стискає вуста і наче приймає мої правила гри. Я продовжую торохтіти:

— Я була зла на всіх чоловіків на світі. Того дня, дізналася про зраду свого хлопця. Ми зустрічалися два роки і навіть жили разом. Я гадала, що ми одружимося, а натомість застукала його у ліжку з іншою. Ти став моєю помстою. Я лише намагалася забути колишнього в чужих обіймах. Алкоголь додав сміливості і штовхнув на цей необдуманий вчинок.

— А я гадав, що сподобався тобі, — Гліб помітно смутнішає. — Якось не дуже приємно знати, що ти переспала зі мною лише через помсту.

— Звісно ти мені сподобався. Сподобався настільки, що я й справді забула про колишнього. У тебе дуже гарні очі й тіло грецького бога. А твої губи… — поспішно змушую себе замовкнути. Ці зізнання не доведуть до добра. Гліб очікувально дивиться на мене:

— Продовжуй.

— Не буду я продовжувати. Я й так сказала забагато.

— Не забагато. Завжди приємно чути, що ти комусь подобаєшся.

Він повільно проводить великим пальцем по своїй нижній губі, і цей простий, невимушений жест здається мені неймовірно звабливим. Сині очі Грозовського темнішають, затягуючи мене у вир бажання.

— Тим паче, ти не договорила про губи. Що саме з ними не так?

— З ними все так, — я видихаю, намагаючись відхилитися хоча б на сантиметр, але спираюся спиною на м’яку оббивку дивана. — Навіть занадто так.

— Тоді чому ти втекла? — Гліб нахиляється ще ближче, майже ловлячи мій подих своїми губами, але не торкається їх. Ця мікроскопічна відстань між нами катує гірше за будь-який допит. — Якщо я тобі справді сподобався, якщо моє тіло і губи залишили такий слід у твоїх спогадах, то чому ти одразу не запитала про дружину?

У мене в роті миттєво пересихає. Я мимоволі дивлюся на його вуста і згадую смак його поцілунків. Тоді, в готелі, він цілував мене так, ніби намагався випити до дна, змушуючи моє тіло плавитися під його руками. 

— Якби ти був одруженим, то навряд чи зізнався б. До того ж, я  влаштувала тобі ефектний фінал, — змушую себе зухвало посміхнутися, хоча всередині все тремтить від хвилювання. — Хіба я тобі не запам'яталася? Гадаю, жодна жінка раніше не залишала великого й грізного Гліба Грозовського в такому цікавому положенні.

Гліб широко всміхається. Його рука повільно піднімається від мого стегна вище, ковзає по талії до ребер, змушуючи моє серце шалено тріпотіти. Крізь тонку чорну тканину сукні чітко відчуваю його гарячі пальці.

— О так, ти дуже запам'яталася, — у погляді чоловіка спалахує мисливський вогник, від якого тремтять коліна. — Ти засіла в моїй голові так міцно, що я майже втратив сон. І тепер, коли ти знову так близько, як гадаєш, я так просто тебе відпущу?

— Чого ти хочеш? — не витримую та одразу переходжу до справи.

— Тебе, — відповідає не роздумуючи.

Він впивається в мої вуста владним поцілунком. Його пальці дражливо ковзають ребрами вверх, а потім опускаються донизу. Живіт миттю наповнюється бажанням та скручується у тугий вузол. Я відповідаю на поцілунок, досліджую його губи та кладу долоні на спину чоловіка. Він надто привабливий, надто близько, і надто спокусливий. Перш ніж поринути у вир насолоди, вчасно згадую про одну деталь. Різко відхиляюся та звільняю вуста від омріяних губ:

— Хто та дівчина, що підписана у твоєму телефоні як “Кохана”?