Сьогодні до мене приїхав Марк і повів мене у парк. У нього і у Люби загадкові вирази обличчя, подруга зустріла мене в парку і провела до коханого. Ми гуляли, розмовляли.
Раптом якийсь чоловік вручив мені повітряну кульку.
- Христинко, ось тобі голка, лопни цю кульку, - сказала мені Люба й дала голку, я так і зробила. З кульки випала маленька відкритка і до неї прикріплена обручка і написано:
"Мила моя, чарівна, кохана і така рідна Христинка, виходь за мене заміж. Я безмжно тебе кохаю.
Твій Марк".
Я погодилася вийти заміж за Марка, ми сьогодні найщасливіші люди на світі. Марк зарружляв мене на руках, а Люба спостерігає і радісно посміхається.
Ми з Марком одружилися, весілля було пишне. Богдан попросив у мене пробачення і ніколи більше не дошкуляв мені. Згодом він знайшов свою долю, з якою пов`язав життя.
Не потрібно жадати того, що тобі ніколи не належить. Потрібно знайти те, що твоє.
Відредаговано: 04.05.2023