Наступного до мене у гості прийшла подруга, колись вона приїзжала в Київ до тітки в гості, а я жила по сусідству, ми з Любою стали подругами. Вона все літо жила у тітки, потім приїхала додому. Потім вона ще приїзжала у гості. Ми сидимо і п`ємо чай.
- Вітаю тебе з новосіллям, Христю.
- Дякую. Я буду навчатися у Черкаському Національному університеті імені Богдана Хмельницького. Я навчаюся на журналіста, закінчила два курси.
Люба широко усмінулася і сказала:
- То ми з тобою будемо одногрупницями.
- Як чудово, ти мені розповіси про усіх викладачів, допоможеш мені зорієнтуватися в будівлі університету.
- Так, я тобі допоможу з цим.
Ми вийшли з двору, нам назустріч іде якийсь хлопець.
- Привіт, Люба. Як справи?
- Привіт, Богдане. О, а ти моя нова сусідка. Як тебе звуть?
- Мене звуть Христина.
- Вона буде нашою одногрупницею.
- У нас буде новенька. Я тобі допоможу з усим, що треба.
Ми ще трохи поговорили, виявилося, що Богдан дууже любить поговорити. Потім ми попрощалися і він пішов своєю дорогою,а ми з Любою пішли своєю.
Відредаговано: 04.05.2023