Глава 22. Угода з бароном (2).

У назначений час Греміслава стояла перед Томусом і простягала йому другу сережку.

Барон задоволено мугикнув і кивнув, щоб дівчина підійшла до його особистого чародія. Документ мав завірити відбиток пальця власника, який починав світитися при наближенні пальця. Такий знак ставив чародій, і з того часу посвідчення особистості реагувало лише на одну людину. Правда, це не заважало виготовляти фальшиві документи на вигадані імена. Принцеса простягла руку, і чародій тицьнув її пальцем у прямокутничок, обведений золотистою рамкою. Прямокутник засяяв і зв’язок був встановлений.

- Бери, угода виконана, - мовив барон, з цікавістю спостерігаючи за невиразною дівчиною та намагаючись зрозуміти, хто вона така й яка її роль.

Греміслава заховала документ до ліфу і кивнула:

- Дякую, бароне, угода виконана. Але у мене є ще одна справа до вас.

- Я слухаю, - цікавість Томуса тільки зростала.

- Я вже казала, що задля інтересів однієї високопоставленої особи, яку представляю, маю потрапити до столиці Пеласгії. Для цього я маю залишити Смоляний Град непоміченою. Знаю, що у вашому розпорядженні є такі можливості.

- Хм, але це коштуватиме чималі гроші, Люсі.

- Я знаю. І гадаю, що браслету в комплект до сережок буде достатньо.

Барон знову хмикнув і потер пальцями гладко вибрите підборіддя, дівчина все більше інтригувала його.

- Можу відправити тебе із Смоляного Граду просто зараз.

- На жаль… Я маю отримати браслет, яким заплачу за послугу. Це буде можливо завтра о шостій вечора.

- Добре, маленька шустра Люсі. А о сьомій я чекатиму тебе тут і допоможу вибратись за кріпосну стіну.

- Я буду тут о сьомій, бароне. Рада нашому знайомству та співдружності.

Відвісив короткий уклін, дівчина залишила барона злодійського світу Смоляного Граду. За нею вийшла пара охоронців.

- Бувайте, хлопчики! Я скоро повернуся, - грайливо помахала Греміслава ручкою, вже перетинаючи площу та обертаючись.

Бандюги, що вже рушали слідом, зупинились, роблячи вигляд, що нікуди і не збирались. Ось зараз вони напевно отримали наказ прослідкувати за таємничою відвідувачкою, щоб встановити, хто вона така, кому служить і де знаходиться решта коштовностей. Принцеса сподівалась, що поки ще не вбиватимуть, бо завтра увечері, коли вона прийде, щоб нелегально залишити місто, матиме при собі кошти та дорогоцінності. Але завтра її вже у Смоляному Граді не буде. Головне зараз: відчепитися від «хвоста», бо дуже вже пронирливі хлопці попались. Греміслава вкотре обернулась і помахала, по-дурному посміхаючись і намагаючись відійти якомога далі.