Тринадцята відьма
Глава 7
Рік по тому
– Люба, ти впевнена, що не хочеш продати дім тітки Ельжбети? – Матіуш, одягнений в елегантний костюм, зазирнув до вітальні. – Місцева влада знову пропонувала виплату!
– Облізуть, – Маргарита, зайнята змішуванням трав, була надто зосереджена, щоб повернути голову і чоловік підійшов до неї сам. Нахилився і залишив легкий поцілунок на щоці. – Ти хочеш спокусити мене просто зараз чи цікавишся, що буде, коли я наплутаю зі складом зілля?
– Перший пункт мене влаштовує! – Матіуш поклав руки на плечі дружини. – Зробити тобі масаж? Чи може наповнити ванну?
– Не підлизуйся, – вона приховала посмішку і прикрила очі. – Я не збираюсь продавати наші землі, у всякому разі поки що.
Матіуш підняв одну брову, але промовчав, очікуючи продовження. Надто добре він знав свою красуню дружину, щоб не здогадатись, що вона щось приховує.
– Я порадилась з Ліліт і вона підтвердила: та скриня з золотом дійсно закопана біля кладовища. Не хочу, щоб сімейні надбання сховали під новим асфальтом.
– Бачу, у тебе грандіозні плани! – Матіуш не договорив, бо Марго повернулася на стільці і зустріла його погляд загадковою посмішкою.
– Саме так, любий. Нам скоро знадобиться придане для чотирнадцятої відьми. Якщо не помиляюсь, вона народиться в серпні...
#985 в Фентезі
#230 в Міське фентезі
Відредаговано: 21.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
