Тринадцята Година Міста

Розділ 7: Сила раціонального мислення

Один із найбільших монстрів витягнув свою довгу пазуристу лапу прямо з дзеркальної поверхні, намагаючись торкнутися обличчя хлопця, щоб назавжди висмоктати його життєву енергію та стерти залишки розуму. Влад затамував подих і в останню мить згадав слова літописної дівчини про те, що всі ці істоти насправді створені лише з людських страхів та сліпої віри у погані прикмети. Хлопець міцно заплющив очі, зціпив зуби й щосили змусив свій мозок подумати про те, що всі ці забобони — це лише дурні старі вигадки, які не мають над його життям жодної реальної влади.

Він згадав уроки фізики, математики, логічні закони природи й відчув, як усередині нього прокидається тверда, залізна впевненість у власній правоті. Влад відкрив очі, сміливо й прямо поглянув на розлючену Тінь і зробив твердий крок уперед, повністю ігноруючи смертельну небезпеку та пазурі істоти. Від цієї раптової людської сміливості, раціональності та повної відсутності страху чорний монстр дико, ультразвуково заверещав від болю. Його темне тіло почало стрімко вкриватися тріщинами, ламатися на шматки й за секунду розсипалося на купу звичайного сірого пилу, звільняючи підліткам шлях далі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше