Тринадцята Година Міста

Розділ 6: Тупик у дзеркальному лабіринті

Підлітки щосили бігли крізь заплутані вузькі вулички, які дивним чином раз у раз змінювали свій напрямок, звужувалися та відбудовувалися прямо на ходу, наче живий ворожий організм, що намагався заплутати втікачів. Прагнучи сховатися від переслідування, вони забігли у велетенську старовинну будівлю з високими колонами, яка всередині виявилася нескінченним і заплутаним лабіринтом із величезних дзеркал. Ці дзеркальні поверхні відбивали викривлене фіолетове світло, створюючи тисячі хибних коридорів та обманюючи зір підлітків на кожному кроці.

Тіні Забобонів стрімко наздоганяли їх, пересуваючись не по підлозі, а прямо всередині самих дзеркальних відображень, з кожною секундою оточуючи героїв дедалі щільнішим кільцем. Влад різко зупинився перед величезним скляним тупиком і з жахом зрозумів, що вони опинилися в пастці, а на його власному зап'ясті в цей самий момент судорожно згасла вже шоста світна точка. Могильний холод від наближення чорних силуетів ставав просто нестерпним, повітря замерзало, і хлопець відчув, як липкий страх починає сковувати його м'язи, паралізуючи волю та позбавляючи можливості мислити.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше