Тринадцята Година Міста
Розділ 3: Мешканка неіснуючого виміру
Нескінченний коридор із годинниками поступово розширився і вивів здивованого Влада на велетенську круглу площу, яка дивним чином копіювала центральну частину його рідного міста. Проте тут не було жодної машини, реклами чи звичних галасливих перехожих, а весь простір навколо був залитий тихим, глибоким фіолетовим світлом, що йшло прямо з неба. На старій дерев'яній лавці біля сухого, вкритого пилом фонтану сиділа дівчина у довгому темному плащі, яка спокійно читала товсту книгу в шкіряній палітурці й навіть не здригнулася від появи чужака з людського світу.
Вона повільно закрила книгу, закинула на плече пасмо волосся й уважно поглянула на хлопця, абсолютно спокійно пояснивши йому, що він щойно переступив межу реальності й потрапив у Тринадцятий Простір. Дівчина назвалася літописцем цього виміру та розповіла, що люди в реальному світі навмисно викинули число тринадцять зі свого повсякденного життя через власні страхи та дурні забобони. Саме цей колективний людський острах і створив цей паралельний світ, куди століттями стікалася вся викинута міська магія, приховані аномалії та небезпечні таємниці, які звичайні перехожі просто бояться помічати за рогом своїх будинків.
#1810 в Фентезі
#416 в Міське фентезі
Відредаговано: 20.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
