Етап 2

1987 рік 8 вересня

Печера "Мазері" 1.5 км

  Другий день нашої експедиції, моя команда  просуваємося ще глибше в печеру. На позначці 1.5км вже появляються нові аномалії, прилад цю аномалію не розпізнають. На вигляд вона подібна на червоний лід, стоячи поруч з аномалією мені здалося що той лід ніби забирає тепло. Бо стоячи у своєму робочому одязі я відчував духоту, було жарко, але стоячи біля того льоду, відчувалась прохолода. Девід запропонував нам остерігатись її до поки він не вивчить  аномалію.

Ідучи далі ми старались оминати той лід, але походу мені не треба було стояти так близько біля одного з них. Цілий день легка  прохолода ні як не никала, було відчуття що біля мене хтось махає віялом. Крім того, місіс Думі знову заговорила про дивні звуки,  я почав переконувати що то їй почулося, всяке буває в печерах інколи буває протяг і через тріщини  вітер видає звуки. Після того вона ніби повірила мені, але інколи я міг почути як Анна говорила про це з Девідом. На томість Кларк, почав жалітися мені через то що ми взяли міс Думі з собою.

Я перевів нашу розмову на іншу тему та хотів запитати в нього що він думає про саму структури печери. Тільки відповіді я не почув,  містер Вест на мою думку поводиться не професійно і можливо я попрошу, щоб його відлучили від експедицій. Однак день пройшов спокійно, Девід вивчав зразки грунту, Анна перечитувала документацію, а Кларк сидів в наметі та їв консервовану їжу. З моменту початку експедиції я не бачив, щоб він якось був залучений до роботи. Тим часом мій стан на момент 21:23 все стабільно прохолода зникла, Я закінчую 3 запис.

Автор: Джеремі Вінстан.

1987 рік 9 вересня

Печера "Мазері" 1.9км

 Третій день експедиції, Девід розказав нам що аномалія та яку ми раніше зустріли. Має такі властивості що вона може охолоджувати предмети які торкаються її або просто стоять поруч. Ну і це добре, загалом аномалія не так і не безпечна,  але ми провели два експерименти, перший поставили пляшку кока кус на лід, а іншу поруч. другий експеримент ми поставили шматок м'ясо так же само як і банку кока кусу. почекаємо 2 години. Зараз 16:34 приблизно о 18:34 подивимося що станеться з тими продуктами.

18:36 експерименти на перевірку чи можна використовувати червоний лід як метод зберігання провалились. Дві пляшки з газованою водою покрились червоним льодом, та що  стояла поруч була покрита з зовні тим льодом, а  друга в середині. Другий експеримент та сама  історія, але то м'ясо що стояло на  льоді почало рухатись рівно дві хвилини  та в момент  з нього вийшли гострі частини льоду які розривали той кусок. Аномалія Червоний Лід, небезпека 2 з 5.

Автор: Джеремі  Вінстан.

1987 рік 10 вересня

Печера "Мазері" 2.1км

 Четвертий день  експедиції,  провізія в нас ще є,  загалом на зворотний шлях їжі вистачить. Якщо що постараємося економити, єдине в чому я як організатор зробив помилку. Але це не є поки що такою проблемою, але нещодавно ішли ми з  міс Думі по переду, Девід та Кларк ішли заду.  Аномалії червоний Лід ставало все більше, але можливість пройти була. Так ось іде Анна по переду в її руках був один з двох сканерів які виявляли аномалії. Другий був в Девіда,  коли ми з нею обходили ще одну аномалію земля з під ніг Анни почала провалюватись, я встиг спіймати її за куртку, та витягнув її.

Інші члени команди прибігли до нас,  Девід почав дивитись чи нема в неї ран, а Кларк підійшов до тої ями,  та посвітив туди  ліхтарем. Я теж вирішив подивитись туди, там ми побачили ще одну аномалію, напівпрозора вода рожевого кольору. В ній практично нічого не розібрати, але запах від неї був противним. Подібний до паленої гуми та мав ще якийсь запах, але я не міг розібрати. Тільки це не важливо, Анна тоді відпустила в ту воду сканер. Без нього нам буде тяжко іти та довго, на щастя в нас був запасний. Але платити 23 тисячі доларів за втрату обладнання я не хочу. Кларк тоді розізлився та почав звинувачувати Анну, в той момент він став дуже агресивним.  Ми продовжили іти далі, але тепер останній сканер знаходиться в Кларка. Цей день був не простим, зате нова аномалія, але яку ми не встигли вивчити.

Автор Джеремі Вінстан

1987 рік 11 вересня

Печера "Мазері" 2.6 км

 П'ятий день експедиції, за великий проміжок часу на своїй дорозі ми найшли вперше якусь техніку. Інститут мені казав що ми будемо першими хто сюди пішли, але походу та теорія міс Думі була правдивою до того що цю печеру використовували як полігон. Але на перед не будемо судити, зараз головне просуватись далі. Поки що в команді,  появились проблеми,  переносна лабораторія почала барахлити та інколи виклюватися. Крім того, Кларк перестав нам довіряти, я почав говорити з ним на цю тему, але він не хотів слухати. 

Деякий час я оглядав ту техніку, вона була заржавілою та електроні прилади взагалі були зламані, але на корпусі виднілись якісь дивні порізи. Але чітко я не міг роздивитись, бо Кларк почав іти ще далі, відходити від нього була погана ідея. Але то що я встиг роздивитись то був переносний ящик з інструментами військового типу. Вже о 20:34 ми зробили перевал, загалом ми всі стомлені,  в команді поки що все стабільно. Цієї ночі я неміг заснути мені щось мішало, зараз цей запис я пишу о 1:22 ночі. Та коли я вже ледь заснув з глибини печери  я почув дивні звуки.Кінець шостого запису.

Автор: Джеремі Вінстан