Розділ 9.

 Політична сатира та побутові анекдоти
Притча про пса Вовку та Росію-
блохастий пес-людожер вискубував зубами бліх на задній частині своєї території. З голодної злості сильно прикусив свій власний хвіст — і почалося... Відчуття свіжої крові, помножене на голод, зробило з Вовки садиста-недожера. Йому захотілося м'ясця, і він, втративши залишки розуму, в надії на «авось» вирішив повалити самого Власника хвоста. Проте Власник почав тікати, а Вовка, не відпускаючи хвоста, кинувся навздогін.Вбити, пограбувати, нажертися дармовим м'ясом — ось його принципи. Але власний хвіст чомусь сильно заболів (напевно, товариш Сі згадав, як проводив виховання Вовчика). Після півгодинного телемарафону розлючений пес зупинився, закрутився на місці й здох від виснаження. А останньою його думкою було прозріння: «От і дохапався чужого я. Мені кінець!!!». З такою ж думкою помре й Росія-людожер.
Мутькін на Марсі
До Мутькіна, який сховався від українських бомб у бункері на Марсі (?) під басові трелі Кобзона, прибігає захеканий муршал Жуков:
— Все пропало! Ми мишей з Великого Котла привезли, а вони доїдають останні запаси!Мутькін спокійно відповідає:— Там на запічку лежать гранати. Підірви мишей, але гранати поверни на місце, вони підзвітні. А то Мао дупу намилить...
Жуков, блідий від страху перед товаришем Мао, хапає гранати й біжить воювати з марсіанськими мишами.
— Стій! А мило в нас є? — кричить Жуков.
— Я не буду мило їсти!— Та ні, дурню, Мао до нас біжить! Самі дупи милити будемо, щоб час на наше покарання довго не витрачав. Він так усіх карає...
Це політична сатира!
Дивіться, як в одному маленькому сюжеті вдалося змалювати всю сутність їхньої «імперії»:
Боягузтво «лідерів»: цей їхній «Мутькін», який вічно малює якісь червоні лінії, а сам від українських бомб сховався  навіть в Пеклі в бункер.
    Тотальна бідність і дефіцит: навіть в Пеклі у них усе «підзвітне», а найпотужніша зброя — це старі гранати на запічку.
    Рабська залежність: одна лише згадка про те, що товариш Мао «жопу намилить», змушує грізного «муршала» тремтіти сильніше, ніж перед вибухами.

Ау, Марс! Чомусь я тебе недочуваю. З ким ви там воюєте? Невже марсіан знайшли, а в них виявилася терористична організація анонімних алкоголіків, яка курити Курили не хоче?

— Що ви там бурмочите? Сигарет не пришлю. В самого остання лишилася. А останню сигарету з пачки навіть Мутькін не забере — це народна приказка!                               
Чебурашка проти генерала ППО
Сучасні китайські технології іноді ламають психіку навіть досвідченому генерал-майор МВС РФ у відставці. Купив він акумуляторний світильник із датчиком руху типу «НІЧ» — круглий, у народі просто «Чебурашка». Приладнав у туалеті на магніт: зайшов уночі — він чемно підсвітив. Краса!І ось о третій ночі йде генерал за біологічною потребою. Сів на унітаз, аналізує вектори реальності, абсолютно тверезий. «Чебурашка» над головою світить. Раптом — ГРОХІТ! Тріск, удар, і світло повністю зникає.У голові генерала спрацьовує військовий вишкіл: «Приліт! Ракета поцілила в дім! ППО не спрацювало! Ну, хохли, я всрусь, але відомщу!». Оскільки він уже сидів у максимальній бойовій готовності, панічний ефект від «вибуху» ідеально збігся з анатомічним процесом. Всрався він у найпрямішому медичному сенсі під дією адреналіну. Сидить у темряві, серце калатає, чекає, коли впаде залізобетонне перекриття. Хвилина тиші. Будинок стоїть.Намацує телефон, вмикає ліхтарик. Справа виявилася простішою за табуретку: проклятий китайський «Чебурашка» за тиждень просто розрядився в нуль. Коли енергія зникла, магнітне поле послабилося, і світильник полетів униз. У закритій кахляній кімнаті вночі будь-який шурхіт звучить як гаубиця. Прилад із гуркотом відрикошетив від тримача туалетного паперу й гепнувся на плитку. Ось так закони фізики змусили генерал-майора прийняти нічний бій із пластиковим плафоном: і світло заощадив, і кишечник очистив за вищим розрядом!
Китайський Фантомас
Стоїть шестипід’їздний дев’ятиповерховий будинок, а навпроти — п’ятиповерхова «хрущовка». Поруч відкрився магазин «усе по три копійки» й оголосив акцію на бездротові радіодзвінки. Чоловік п'ятнадцять тихо й конспіративно купили ці девайси. Про те, що радіус дії становить 50 метрів, а вся партія працює на одній-єдиній фабричній частоті, ніхто не прочитав.Пекло почалося за кілька днів. Приходить до когось кум, тисне кнопку у третьому під’їзді — і в ту ж секунду дзвінок реве ще в десятьох квартирах навколо, включаючи будинок навпроти! Люди вибігають — нікого немає. Спокійно в туалет сісти не можна — над вухом волає китайська мелодія. По двору пішов поговір про малолітніх шкідників. Почалися нічні облави та пошуки загадкового «Фантомаса». Власники дзвінків мовчали, бо зізнатися, що купили таку дешеву фігню, було соромно.Нерви здали: один буйний сусід схопив сокиру і з криками «Уб’ю, Фантомас!» пів години ганявся вулицею за невидимим ворогом. Народ просто перестав відчиняти двері, поштарі та родичі годинами кукурікали під під’їздами.Будучи інженером, я терпів цей абсурд недовго. Зняв кнопку, вивчив ієрогліфи, розгледів частоту й цифру «50». Відніс знайомому майстру екстра-класу з радіоелектроніки. Той за п'ять хвилин перепаяв частоту виклику, змістивши робочий контур. У моїй фортеці запанувала абсолютна тиша, поки інші сусіди продовжували воювати, аж поки масово не повисмикували бази з розеток. Китайський Фантомас був ліквідований залізобетонною логікою!
Загадка мінської каруселі та феномен Луккакишенька
У моєму архіві є стара світлина Центрального парку міста Мінська 1982 року, де я проходив двомісячну переддипломну практику від годинникового заводу. На фото я виглядаю дуже замисленим, бо намагався розгадати загадку: чому в парку вишикувалася величезна, метрів на сорок, черга виключно з жінок, які прагнули покататися на каруселі? Мужчин не було взагалі. З розпадом СРСР ця загадка перестала мене цікавити, аж поки у 2026 році в розбомбленому підвалі в Одесі не знайшли документи гільдії одеських шмоточників-фармазонщиків. Там містилася шокуюча розгадка, пов'язана з паном Луккакишеньком.
У 1982 році він працював рядовим бухгалтером у колгоспі села Захудалова. Його спіймали на фальсифікації документів та крадіжці рублів. Судити члена КПРС було зась, а виключити з партії не могли, бо всі члени осередку роз'їхалися на "тренування" до Сибіру. Тоді ЦК КПБ ухвалив рішення: змусити бухгалтера за власні (вкрадені) кошти побудувати в Центральному парку Мінська комплекс благоустроєних туалетів «М» і «Ж». На запитання, де саме будувати, уповноважений ЦК гаркнув триповерховим матом: «Будуй хоч на каруселях!».Переляканий бухгалтер зрозумів усе буквально: він розмістив жіночі туалети в кабінках каруселей, що крутилися за годинниковою стрілкою, а чоловічі — на тих, що мали йти у протихід. Але забув перевірити, що каруселей із протиходом у парку взагалі не було! Бідним мужикам довелося терпіти, а от жінки штурмували каруселі.Згодом, завдяки вибору зачумленого цим специфічним експортним продуктом населення, Луккокишенько став Незмінним Президентом. А створення СНД (яке білоруси розшифровували як "Совет Народного Гамна") приурочили до Дня космонавтики, бо хотіли експортувати цей продукт за межі Сонячної системи. Кажуть, 8 липня 2026 року Президент Трампус має виступити із сенсаційним повідомленням — невже вони теж почнуть імпортувати цей досвід?