Божевільний

     — Ех, зараз би смаженого м’ясця навернути. Якраз на кухні готують, — промовив гуманоїд із собачою головою, вкритий густим хутром і весь одягнений у церемоніальну броню.

     Другий хотів щось відповісти, але застиг із роззявленим ротом.

     — Гей, що з тобою? — спробував привести напарника до тями собакоголовий, торкнувшись його плеча.

     Перед його наляканими очима відкрилася картина: його напарник розсипався на шматки. Броня разом із тілом і кістками була розрізана грубими скибами, ніби зроблена з масла. Безумний жах ще не встиг повністю оволодіти розумом собаколюда, як ледь помітна тінь зробила легкий рух, перетворивши його на таку саму купу понівечених решток.

     Тінь зупинилася перед величезними дверима в кінці залу. Секундне вагання — і двері розлетілися в сторони, розсічені на величезні шматки. Прослизнувши всередину, тінь опинилася у величезній спальні, посеред якої стояло велике ліжко, на якому сиділа прекрасна жінка.

     — Не варто ховатися, якщо ти так голосно до мене прийшов, — поправивши золоті кучері, тихо додала вона: — Безумцю.

     Із темряви вийшов чоловік років тридцяти. Грубе обличчя не було позбавлене краси, але його очі світилися дивним поєднанням відчайдушного божевілля та холодної, гострої ясності чистого розуму.

     — За дві хвилини тут буде варта. Що ти задумав? — промовила красуня.

     — Якщо ти не замовкнеш, то те, що я зроблю з тобою після цього, здаватиметься казкою, — відповів незнайомець і потягнувся до коміра. — Наказ «Дельта». Виконати план «Таран».

     Невеликий швидкісний корабель у формі кинджала почав процедуру активації ядра двигуна.

     — Скільки ще можна сидіти в цій дірі? — роздратовано вигукнула рудоволоса дівчина в костюмі механіка, сидячи за пультом корабля. — Скоро нас виявлять, і нас зітруть за одну секунду.

     — До ланцюга корабельних систем надійшли команди. Починається розігрів ядра генератора двигуна, — просичав голос людиноподібного андроїда у дивному вбранні.

     — Цей придурок що задумав? Він хоче всіх нас прикінчити!?

     — Системи маскування знято. Увімкнення. Розгін двигунів, — прошипіла голографічна хмара, яка була третім членом екіпажу.

     — Я не можу скасувати команди, — крик рудоволосої дівчини застряг у горлі, коли приміщення миттєво заповнила аварійна протиперевантажувальна рідина.

     Корабель, викинувши величезний шлейф найяскравіших частинок, почав шалений розгін, виконуючи божевільні маневри, ухиляючись від перехоплення системами планетарного захисту.

     Тисячі променів, ракет, радіохвиль і гравітаційних імпульсів потягнулися слідом за кораблем, але не встигали буквально на частку секунди, щоб покарати нахабного порушника.

     «Кинджал» увійшов в атмосферу планети, огорнувшись вогняним коконом. Він був спрямований на величезний палац, який сяяв силовими щитами. Будь-який інший об’єкт розплющило об ці енергетичні бар’єри, однак корабель викинув уперед енергетичну сітку, яка миттєво перевантажила щити.

     У підвалах замку пролунали потужні вибухи. Генератори захисту не витримали колосального навантаження.

     Корабель врізався в замок, наче голка в подушку, залишивши після себе ідеально круглий розпечений отвір.

     Ритмічний гуркіт заповнив спальню замку. Тінь кинулася до жінки, огорнувши її енергетичним полем. За секунду стелю пробив ніс «Кинджала». Повільно прослизнувши крізь кімнату, він зупинився, наполовину врізавшись корпусом у підлогу. Тінь метнулася до люка, на ходу зачиняючи його. Корабель різко увімкнув двигуни й почав підійматися назад крізь отвір в атмосферу.

Над замком зависли десятки перехоплювачів. На корабель були наведені безліч ракет, випромінювачів та інших систем придушення, але жодна з них не активувалася.

Вони знали, хто знаходиться на борту.

Вона, Іларія — їхня королева.

Викинувши вогняний стовп, корабель рвонув у безмежну темряву космосу.