Глава сьома: «Мажорка»

Андрієві залишалось три місяці до закінчення навчання, тому попереду відповідальні екзамени на «два фронти», адже хлопець паралельно вчився в українському та польському університетах. До того ж вечірній підробіток забирав чимало сил та весь вільний час. Його сестра часто не слухалась ні його, ні батьків, і могла гуляти невідомо де ледь не до ранку, що, м’яко кажучи, не зовсім позитивно відобразилось на її результатах навчання.

Неодноразово Андрій та Аліна сварились через це. Бувало що дівчина демонстративно тікала з дому та невідомо де гуляла. Хлопець відчував моральне виснаження, нерви іноді були на межі зриву. Але батькам завжди говорив що все добре, і ніяких проблем не існує.

Батьки перебували на службі, але постійно були з дітьми на зв’язку. Андрій тяжко пережив втрату рідної людини, а також постійно сумував за батьками, друзями, рідним містом. З сестрою майже кожного дня були конфлікти.

Одного дня після навчання хлопець як завжди повернувся додому, пообідав, приготував вечерю та чекав на сестру. Аліна довго не поверталась зі школи, на телефонні дзвінки не відповідала. Швидше за все, дівчина знову до пізньої години гуляє з друзями. І що з нею робити, якщо навіть батьки не в змозі тут чимось зарадити?

Вже темніло. Вечір п’ятниці завжди вирізнявся з-поміж інших вечорів – людей, зазвичай, більше ніж звичайно; всі виходять гуляти, відвідують різноманітні заклади та просто відпочивають після завершення робочого тижня.

Андрій вирішив не сидіти вдома. Він написав повідомлення сестрі: «Вечеря на плиті, пішов гуляти. Батькам подзвони, а мені напиши коли будеш вдома».

Автобусом хлопець дістався до Любліна. Вечірнє життя в місті лише набирало обертів. Сьогоднішній травневий вечір був теплим та погожим, і сама погода ніби говорила що не варто сидіти вдома!

Андрій купив кави та, насолоджуючись ароматним напоєм, гуляв вулицями вечірнього, а точніше вже нічного міста. Всюди компанії молодих людей весело проводять час, рев мотоциклів, що немов скажені літають по проспекту, аж закладає вуха. Молоденькі дівчата проходять повз, залишаючи по собі приємний шлейф різноманітних парфумів. Ця суміш парфумів у поєднанні з теплим весняним повітрям буквально била в голову молодому хлопцю.

Андрій задивлявся на кожну дівчину, що проходила повз. З кожною з них, мабуть, залюбки б познайомився, погуляв та «станцював танець»! Інколи трапляються такі кралі, що не жалко за один вечір на таку витратити всю зарплату та стипендію. Одна іде у короткій спідниці, та такій короткій, що аж видно «паляниці»! Інша іде в легенькій майці без ліфчика та високих джинсах… Краса, аж очі розбігаються! Сама погода змусила представниць прекрасної статі максимально позбутись одягу…

Одна – білява, друга – руда, третя – «кучеряшка». Здавалось, що все повітря довкола просякнуте звабливими ароматами жіночих парфумів та феромонами «хижих самиць». Інколи здавалось що це жіноче місто, а всі чоловіки довкола вимерли немов мамонти.

Наш головний герой придбав пляшку пива, снеки, знайшов  вільну лавочку в парку та сів щоб не поспішаючи смакувати прохолодний пінний напій та милуватись красою міста та його дівчат у світлі вуличних ліхтарів.

Пляшка пива швидко закінчилась – Андрій придбав ще одну, а коли і цю «прикончив», то вирішив шукати місце де б можна було весело провести час. А де ще можна відірватись на повну, як не в нічному клубі? Хлопцеві хотілось якось розігнати смуток та зняти напругу, пов'язану з втомою та стресами.

Андрій був злегка п’яним, але фейс-контроль у вигляді двох кремезних охоронців з ідеально виголеними головами. В середині дуже гучно лунала запальна клубна музика, в ритмічному світлі прожекторів танцювали безтурботні молоді люди. Хто не танцював – сиділи за столиками або біля барної стійки.

Переважна більшість присутніх у нічному клубі були одягнені стильно, а їхній одяг був не з дешевих. Через це Андрій, одягнений у світлу футболку, бриджи та дешеві кросівки, виглядав немов дикий гість на балу королів.

Андрій розправив плечі, виставив вперед груди, включивши режим «рами», та з гордо піднятою головою попрямував до барної стійки, де дві жіночки років 35-40 пили коктейлі. Точніше сказати, не пили, а просто посмоктували їх вже, мабуть, години три. Ці жінки мали яскравий макіяж та були удягнені доволі вульгарно.

- Czym mogę panią poczęstować? – Андрій поцікавився чим можна пригостити двох панянок, що явно очікували хто з присутніх чоловіків нарешті зверне на них увагу.

- Haha! Co możesz nam dać?

- Wszystko!

- Och, jakie odważne i słodkie, - сказала одна з жінок та демонстративно поправила бюст.

- Barmanie! Tequilę proszę! – Андрій махнув рукою (гуляти так гуляти), і замовив на себе та жіночок текілу.

Дами були «не першої свіжості», тому, мабуть, чекали саме такого клієнта. Чарка, друга, третя, за нею – четверта. Запальна музика кликала танцювати, і Андрій, звичайно ж, не встояв та пішов запалювати. Довкола крутяться молоді, іноді зовсім юні, дівчата та хлопці. Молодь ловить кайф та насолоджується моментом свого, мабуть, найкращого періоду життя.

Андрій танцював. Випитий алкоголь бив у голову, а у мерехтливому світлі все довкола розпливалось. Раптово ззаду хтось постукав по плечу... Хлопець подумав що вже комусь «перейшов дорогу», але ні, то була одна з тих самих дам, яких він пригощав текілою. Жіночка покликала Андрія бо хотілось ще хильнути на халяву.