Розділ 12

Шлях до Небесного палацу пролягав через Скляні Хмари, які під ногами героїв тріщали, наче тонкий лід. Чжиюй очолювала загін. Її білі шати тепер мали срібне сяйво, а погляд став твердим, як алмаз. Поруч із нею, у людській подобі, йшов Цзіньхуай, тримаючи руку на ефесі меча, готовий кожної миті захистити свою богиню.

Коли вони ступили на головну площу палацу Цаньюнь, їх зустріла не армія, а тиша. Палац виглядав покинутим, але в повітрі пахнуло паленим озоном та забороненими пахощами.

— Це пастка, — прошепотіла Мей, відчуваючи, як її сутінкова магія тривожно пульсує. — Я відчуваю тисячі очей, що дивляться на нас зі стін.

Раптом двері головного храму відчинилися, і звідти вийшла Біла Діва. Вона була одягнена у весільну сукню Чжиюй, але замість святості від неї віяло божевіллям. Її обличчя було блідим, а очі — повністю чорними.

— Ви прийшли саме вчасно, — посміхнулася вона, і її голос роздвоївся, ніби в ній говорила ще якась істота. — Наньгун був дурнем. Він хотів влади через шлюб. Я ж візьму владу через поглинання.

Біла Діва підняла руки, і з-під землі вирвалися чорні ланцюги Порожнечі. Вони миттєво обвили ноги Лі та Мей, приковуючи їх до мармуру.

— Відпусти їх! — крикнув Цзіньхуай, кидаючись вперед. Але Біла Діва лише змахнула рукою, і невидима сила відкинула Лиса до колони.

Вона підійшла до Чжиюй впритул.

— Ти — Ключ, дитино. Але Архонт помилився. Ти не відчиниш браму. Ти сама станеш брамою, крізь яку я вип’ю силу всіх світів.

Чжиюй відчула, як чорні вени знову почали проступати на її шиї. Біла Діва почала ритуал, висмоктуючи світло з богині. Але вона не врахувала одного: Чжиюй більше не була сама.

— Цзіньхуай... — прошепотіла Чжиюй, заплющуючи очі.

Лис, стікаючи кров’ю, підвівся. Він не став атакувати Білу Діву мечем. Натомість він згадав їхню першу зустріч у лісі. Він зосередив усю свою любов і відданість у чисту енергію і послав її не ворогу, а прямо в серце Чжиюй.

Цей промінь світла розірвав темний ритуал. Чжиюй розплющила очі, і вони засяяли не чорним, а сліпучим золотом. Вона перехопила руки Білої Діви.

— Ти хотіла мою силу? — голос Чжиюй прозвучав, як грім. — Бери її всю!

Спалах був таким потужним, що стіни палацу почали тріскатися. Біла Діва закричала, коли божественне світло почало спалювати темряву всередині неї.