Роздiл 11.

Розділ 11.

План порятунку

Вілла Ровеллі спала, але у бібліотеці горіло світло. Марія сиділа за столом, розклавши перед собою карту Флоренції, і уважно водила пальцем від вулиці дель Корсо до вузьких провулків позаду. Біля вікна стояв Белліні, спостерігаючи за темним садом, наче чекав, що звідти з’явиться небажаний гість.

— Ми не можемо просто увірватися в “Синю кімнату” і забрати Лівію, — сказала Марія. — Це закінчиться погано для нас і для неї.

— Тоді як? — Белліні повернувся, його силует на мить затулив світло свічки.
— Нам потрібні люди. І потрібна причина, щоб відволікти охорону.

Вона зробила ковток вина, щоб зібрати думки.
— Завтра у місті буде ярмарок. Якщо ми створимо шум і хаос, то зможемо непомітно вивести її через задні двері.

Белліні схрестив руки.
— Це небезпечно. Ви ризикуєте власним життям.
— І ви теж, — відповіла Марія, глянувши йому прямо в очі.

На мить у кімнаті стало тихо, тільки потріскувала свічка. Її погляд зустрів його — прямий, без вагань. І щось між ними ледь помітно змінилося. Не просто взаємна повага, а тонка нитка, яку вони обидва відчули.

---

Наступного ранку Лариса отримала свою частину плану: забезпечити відволікаючий фактор на ринку — продаж нової партії мережива й мила, що приверне натовп. Анна мала триматися поруч із бабусею, але водночас стежити, чи не з’явиться хтось із “Синьої кімнати”.

Марія та Белліні вирушили до міста, щоб ще раз обійти провулки біля будинку. Вузькі кам’яні стіни вулиць утримували запахи спецій, гарячого хліба і чогось металевого — можливо, від кузні неподалік.

— Ось тут, — Марія зупинилася біля непомітних дверей, напівзахованих за складом бочок. — Якщо все піде за планом, виведемо її сюди.

Белліні подивився на двері, потім на Марію.
— Ви розумієте, що після цього повернення сюди для вас буде небезпечним?
— Для нас, — виправила вона.

Він ледь усміхнувся, але в усмішці було більше рішучості, ніж жарту.

---

Вечір напередодні операції вони провели у бібліотеці, перевіряючи кожну деталь. Белліні приніс невелику шкіряну сумку.
— Тут усе, що може знадобитися: мотузка, ніж, пляшка з маслом для ламп.

Марія взяла сумку й відчула тепло його руки, яке на мить затрималося. Вона подивилася на нього й побачила в погляді те, що він не сказав уголос: “Я не дозволю, щоб із тобою щось сталося”.

І вперше за довгий час у її грудях з’явилося відчуття, що вона не сама в цій боротьбі.