Подорож Вікторії

Довго йшла Вікторія, поки не прийшла в невелике містечко під назвою Цайзельмауер. Хоча було літо, люди не виходили на вулиці, так як всюди завивав вітер, і ніколи не зупинявся. Поки Вікторія гуляла по невеликих вулицях, вона зустріла тільки одну жінку, яка працювала у дворі.
- Що ти робиш на вулиці в таку погоду? - Запитала вона.
- Я прийшла у ваше містечко сьогодні. І не розумію, що у вас з погодою. Навколо літо, а у вас наче осінь. - Відповіла Віка.
- У нас така погода уже кілька років.
- А чому вона так змінилася?
- Бачиш замок на горі. Колись там жила прекрасна королева. Одного дня вона зникла. Але перед зникненням вона сказала: "З'явиться дівчина, яка буде нести в собі силу. Але не проста буде її сила. Матиме вона здатність контролювати вогонь. Ім'я її буде починатися на літеру " В ". Матиме вона дві сестри, які теж будуть нести в собі силу води та вітру. Вогняна сестра буде жити тут. Дві інших житимуть в замках моїх сестер. Але недовго жити їм спокійно. Настане день, коли треба вийти на війну. Але не проста буде війна. Адже битися доведеться їм проти четвертої сестри, про яку вони не знають. І зійдуться в бою сили вогню, води і вітру проти сил землі. Невідомий кінець битви, адже три сестри можуть знищити четверту, а можуть і переконати її стати на їхній бік. Тоді вони будуть непереможні".Таке пророцтво знайшли в тронному залі. І всі ми чекаємо поки з'явиться та дівчина.
- А ніхто не знає як вона має виглядати? - Спитала здивована Вікторія.
- Є така людина. Але він нікуди не виходить зі свого будинку. Але якщо бажаєш я можу тебе до нього відвести.
- Буду дуже вдячна.
- Тоді ходімо.
І вони рушили на інший край міста. Коли Вікторія прийшла до того будинку, вийшов господар і промовив:
- Нарешті прийшла дівчина яка має стати новою королевою.
- Я нічого не розумію ? Я - королева? Але я навіть не королівської крові.
- В нас є пророцтво. І твій портрет був біля нього. Мій обов'язок провести вас у палац. 
- Гаразд. Ходімо до палацу.
Коли Вікторія і її супроводжуючі увійшли в палац, дівчину накрив світловий промінь. Через кілька хвилин на Вікторії було плаття насиченого червоного кольору, і невелика золота діадема. 
- Прошу ваша величносте. Вийдіть на балкон і привітайте жителів.
Вийшовши на балкон юна королева зустріла багатьох людей, які її радісно вітали. 
- Нехай живе королева.
- Довгих років життя.
Вікторія усміхнулась і пішла у свою кімнату. А коли вона знову вийшла на подвір'я, на вулицях радісно грались діти, навколо літали метелики і співали пташки.