I

Не випадкова зовсім ідеальність,

І за неї треба гідно заплатити.

Тільки чи залишиться вона нагородою,

Або краще без розплати жити?

Н.Паррел

«Дивної форми ніж, чи то певно був кинджал з червоним каменем на голівці рукоятки, легко, мов у масло, увійшов у чоловічі груди. Куртка здалася знайомою, але думки перервало настільки болюче відчуття, що не сила і продихнути».

Пробудження настало миттєво, як і дискомфорт від побаченого. Сон повністю стерся з пам’яті залишаючи лише шлейф неприємного болю у грудях.

I

Календар стверджував, що на дворі десяте жовтня. Вітер хоч і безжально зривав жовте листя, вкриваючи ним все навколо, але погода вже протягом кількох днів трималася тепла та сонячна. Алеєю Центрального парку міста Харкова неспішно йшла молода жінка у світлому плащі. Обличчя її виражало ніжність з легкими нотками суму, чи то стурбованості приправленої втомою. Попереду бігла маленька дівчинка – Валерія, жмурячи смарагдові оченята, з довжелезними віями. Дитина щось голосно викрикувала в перемішку із веселим сміхом. Це маленьке янголя з неслухняними світлими кучерями та ямочками на щічках постійно щось розповідало та посміхалося. Жінка диву давалася, скільки світла може вміщати одна малесенька дитина.

Якщо говорити про саму Настю, вона теж дуже красива та приємна молода жінка: комунікабельна, добра, чуйна, розумна, ще й не обділена на зовнішність. Про таких кажуть: «затишна жінка», і це дійсно про неї. Анастасія вміє створювати затишок і легкість будь-де. Навіть відносини у родині вона вибудувала по-своєму - вони свого роду ідеальні.

Жінка у всьому підтримує чоловіка, який своєю чергою розуміє та береже її. Тільки вона може дати йому пораду. Решта і не намагається - марно. Олег, її чоловік, має досить складний і впертий характер, але попри це, Настя завжди йде на компроміс і знаходить правильний підхід. Іноді це не спрацьовує, в такому випадку проскакують дрібні сварки. Та, як правило, коли дружина починає «дихати вогнем», Олег швидко заспокоюється, щоб уникнути військових дій в будинку.

Познайомилися вони завдяки випадку. Анастасія навчалася на другому курсі інституту, а її майбутній обранець тільки закінчив навчання, починаючи самостійне життя. Одного разу, вона поверталася парком додому, дорогою зустрівши високого красунчика, що провів її поглядом до самого виходу.

Всього одна зустріч очима, після якої Олег не міг ні спати, ні їсти. Хлопець назавжди розтанув в зелених очах незнайомки, яка легко підкорила його серце. З того часу, він часто гуляв парком в надії на зустріч і вона відбулася. Уже через місяць Олежика не могли впізнати рідні та друзі. Ще вчора, розгульний шибеник, який міняв дівчат, мов рукавички, всі ночі проводив в клубах і ресторанах, сьогодні: не п'є алкоголь, ночами сидить вдома, і щоранку, о восьмій, возить кохану в інститут, мало того, подумує про створення сім'ї. Уже через рік зіграли весілля, а ще через рік з'явилася бажана дочка, примноживши їх щастя.

Їм багато хто заздрив і не вірив у щирість їх почуттів. «Доброзичливці» весь час знаходили привід для осуду і пліток. Пара не жила на показ, а навпаки намагалася тримати свої почуття за дверима будинку. І саме ця прихованість й ідилія напружувала вічно пильнуюче суспільство. Так би мовити: «Так не буває. Він знайшов собі ляльку, а вона вигідного інвестора. А на публіку грають ідеальну сім'ю».

Достатком чоловіка молоду дружину дорікали часто, ще з початку їх стосунків. Олег працював в батьківському банку, фінансовим директором, а після одруження батько передав синові посаду генерального директора. Не звертаючи увагу на чималий дохід, молода родина ніколи не тяжіла до надмірної розкоші, пафосу або еліти міста. Але, і це дратувало заздрісників. Такий собі зворотний бік медалі міцної сім'ї - людська заздрість.

Через професію Олегу доводиться іноді їздити у відрядження. Ось знову він поїхав, і Анастасія залишилася одна з донькою. Ніхто й подумати не міг чим обернеться ця «коротка», доленосна розлука.

Ніхто не знав куди приведуть дивні жіночі сновидіння.