Три русалоньки

Три русалоньки

Три русалоньки в морі жили,
І хвилі їх лагідно колихали.
Тихо, спокійно, у світі води,
Вони були, як зірки, і біди не знали.

Перша з них мріяла про сушу,
"У воді плавати вже не мушу!
Там на березі, де квіти ростуть,
Де створіння в природі людьми себе зуть."

Вона вірно дивилась на небо ясне,
Шукала місце, де листя тріпне,
"Де хвилі не рвуться, а просто шепчуть,
Там, де від тебе нічого не хочуть."

Друга русалка була в морі, як вдома,
Тут її серце, її омана.
"Глибоке море — ось моє горе, і смуток, і радість моя.
В ньому я сильна, я в ньому одна!"

"Я у воді, як риба, що в річці пливе,
Мої хвилі — це мій дім, вони мене бережуть.
І ноги мої не стануть на ґрунт!
Я знайду щастя, крилаті принесуть!"

Третя ж русалка була в середині,
Не знала, де їй краще — в воді чи на милі,
"Я люблю і море, і берег той,
Але чи справді зможу я обрати один з двох?"

"Я хочу й пірнати, й на сонці сіяти,
Хочу й в море, й до луга на вітрі співати.
Де знайду я спокій, де мені місце?
Чи бути мені тут, чи вийти на сушу? Я не певна."

Так три русалоньки в морі жили,
Та кожна з них мала свої мрії.
Одна прагнула суші, друга моря,
А третя не знала, де знайти свого спокою.

YanaGata

Подобається

#1908 в Різне
#407 в Дитяча література
#394 в Поезія

У тексті є: русалки, щось на серці тихо стало

Відредаговано: 22.02.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись