Глава 1 прекрасне знайомство

Євангеліна завжди вирізнялася серед своїх однолітків. Її незвичайне ім'я було лише одним з багатьох аспектів, що робили її особливою. Вона жила у світі, де уява була її найкращим другом, а книги – вірними супутниками. Кожного дня після школи вона прямувала до старої бібліотеки на краю міста, де годинами занурювалася в історії про далекі країни і неймовірні пригоди.

Одного дня, коли вона, як завжди, сиділа за своїм улюбленим столиком у бібліотеці, до неї підійшла бібліотекарка, пані Марія, і посміхнулася: "Євангеліно, у нас новий відвідувач. Він щойно переїхав до нашого міста і шукає якусь книгу про подорожі. Можливо, ти зможеш йому допомогти."

Євангеліна з піднятою цікавістю подивилася на хлопця, який стояв трохи далі. Він виглядав трохи розгубленим, але його очі світилися жагою до знань. Підійшовши до нього, вона привіталася: "Привіт, мене звати Євангеліна. Я можу допомогти тобі знайти потрібну книгу."

Хлопець посміхнувся у відповідь. "Дякую, я Максим. Я тільки що переїхав сюди і шукаю щось про подорожі. Мені завжди подобалося дізнаватися про нові місця."

Євангеліна показала йому кілька своїх улюблених книг, і вони швидко знайшли спільну мову. Максим виявився не просто любителем подорожей, але й талановитим фотографом. Вони стали частіше зустрічатися в бібліотеці, обмінюватися ідеями і мріями.

Однак у школі для Євангеліни все залишалося по-старому. Однокласники продовжували глузувати з її дивакуватості. Вони не розуміли її захоплень і уникали спілкування з нею. Але тепер, коли в її житті з'явився Максим, вона відчула, що її унікальність може бути її силою.

Євангеліна і Максим почали створювати разом проєкти, поєднуючи її любов до фотографій з його пристрастю до літератури. Вони вигадали свій власний світ, де кожна книга ставала новою подорожжю, а кожне фото – вікном у іншу реальність. Ця співпраця не тільки допомагала їм розвивати свої таланти, але й зміцнювала їхню дружбу.

З часом Євангеліна навчилася не звертати уваги на осуд оточуючих. Вона знала, що її сила – в її унікальності, в її здатності бачити світ інакше і дарувати цю унікальність іншим. І хоча шлях був нелегким, вона була готова йти ним, бо тепер у неї була підтримка – і вірний друг поруч.