Три пір'їнки для друзів

Лисиця та борсук

Лисиця рудохвоста в ліску однім жила,

Житла свого не мала й гостила в борсука.

Дарма він намагався прогнати геть руду,

Не зміг від квартирантки очистити нору.

 

 

 — Вертай в свої пенати! – Ходи звідки прийшла!

 — Чотири маєш лапи, тож рий нору сама.

Чим краща ти од мене? – Риття не до снаги?

 — Авжеж, слабенькі лапи, хоч як ти тут крути!

 

 

 — Мене ти не обдуриш, я ж не такий простак!

 — Полюєш спритно й вміло! А ще стрибаєш як?!

У кожнім кроці хитрість, майстерність, сила й міць.

Вже годі хитрувати! Берися нори рить!

 

 

 — Ще трошки погостюю, будь ласка, не жени,

Ходів у тебе повно й тунелів у норі.

Зміцніють трохи лапи й піду одразу я!

 — Так… ні гріха ні сорому у тебе, бачу я!

 

 — В норі облаштувалася було окрай села,

Але ж туди занесло нестерпного тхора.

Він зловорожий й хижий, тож довелось піти…

 — Лисицю, не видумуй! Мабуть, все навпаки?

 

 

Хіба що на переверт в природі все пішло!

Щоб тхір страшив лисицю! А не вона його!

Байки твої всі знають! Руда, не починай!

Бував я у бувальцях, бреши та міру знай.

 

 

 — Цей тхір вкрай кровожерний, ще той, бува, бандит,

За ним я трохи стежила в селі неподалік.

Вночі в курник пролазив через вузенький лаз,

Трощив курей безжально – творив це раз у раз.

 

 

Хіба ж то чудасія — бувальщина сама,

Нормальна поведінка звичайного тхора.

Ви разом промишляли, напевно, у селі

Одного пір’я птахи — хитрющі крадії.

 

 

Гризня та колотнеча в лисиці й борсука,

Хоча й ходи в них різні та нірка чимала.

Вночі борсук полює на жаб, мишей й комах,

Лисиця ж зрання бродить та у вечірній час.

 

Борсук впадає в сплячку на зиму, як ведмідь,

Жирок він накопичує та солодко хропить.

Лисичка ж хазяйнує та тішиться в норі,

А в квітні як проснеться – світ за очі біжи.

 

 — Обвикнися, борсуче, — лисиця промовля, —

Я сон твій непробудний всю зиму стерегла.

— Я ж ніби охоронця собі не замовляв?!

Завжди я спав спокійно, й ніхто не турбував.

 

— Ще б пак! Бо пильнувала, не вліз аби ніхто,

Мисливці тут ходили, собаки й казна-хто.

Я вхід в нору прикрила гілками та листом,

Утрамбувала лапами й розгладила хвостом.

Повний текст опубліковано в збірці "Лісовий поштамт", придбати можна на платформі "Якабу" за посиланням https://www.yakaboo.ua/ua/lisovij-poshtamt.html




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше