Пролог

Мелодії роялю невимушено розлітаються по невеличкому залі. Тьмяне світло від декількох ліхтарів, м'яко падає на численні столики. Тут панує свою атмосфера спокою і меланхолії.

Сюди приходять якраз для цього. Позбутися метушні, побути наодинці, втекти від реальності.

На сцені стоїть дівчина. Заплющивши очі, вона невимушено рухається в такт музиці й так само невимушено співає щось про втрачене кохання. Всі погляди прикуті до неї. Воно й не дивно. Чудова вечірня сукня. Неймовірна фігура. Голос, який не залишає байдужим нікого. 

За одним зі столиків сидять три жіночки й так само як решта відвідувачів спостерігають за дівчиною. З першого погляду можна подумати, що вони просто заблукали. В таке місце не ходять дами, схожі на цих. Охайні сукні, зовсім без вирізу. Макіяж, яким вони старанно намагаються приховати зморшки, набуті з роками. Сумочки, які вони якомога щільніше притуляють до себе.

Так, в таке місце не ходять дами, схожі на цих. Однак вони тут не випадково. Їм потрібно побачити її –  дівчину, яка вже давно полонила серця їх чоловіків.

–  Ох, що не кажіть, а все ж вона чудово співає, –  мовила мила жіночка, попиваючи черговий коктейль "Маргарита".

Дві інші з огидою глянули на неї і продовжили спостерігати за сценою.

– Ну звичайно, років двадцять тому, я могла так само викручуватись на сцені. Але ж ні. Обрала сім'ю. І що тепер? Чоловік вже давним– давно ходить сюди, послухати цю пройдисвітку, а мені залишається тільки вечерю вдома готувати, –  міркувала в голос інша.

– Ви просто погляньте на неї, –  заговорила третя з жіночок. –  Впевнена, що більшість свого часу проводить в салонах краси, коштом грошовитих кавалерів. Сукня коштує доларів п'ятсот, не менше.

Декілька хвилин, жіночки ще спостерігають за дівчиною. Потім підводяться і, залишивши щедрі чайові офіціанту, прямують до виходу.

Дорогою до дому вони все ще пліткують про дівчину, яку щойно побачили в цьому Богом забутому місці. Одразу ж видно, що вона зовсім не для цього закладу. Такій мадемуазелі потрібно працювати деінде.

Трохи поміркувавши, жіночки приходять до думки, що все елементарно. Скоріш за все, заклад просто належить цій персоні. Багатенький татусь, через примхи доньки, відвів їй гроші на власний клуб. Однак справи зовсім не пішли і батько перестав обсипати її золотом. Ось вона і заохочує клієнтів як може.

– Можу закластися, вона ще й спить з одним із музикантів, бо не має чим оплатити, –  припустила леді із яскраво– червоною помадою на губах.

Дві інші схвально кивнули й кожна рушила в свій бік, приводити до ладу вже давно не затишні родинні гніздечка.

На наступний день вони вже не обговорюватимуть дівчину. Тиждень - і забудуть про її існування. Однак все зміниться трохи згодом, коли всі газети, журнали й телебачення розповідатимуть лише про неї.

Ох, знали б вони тоді...

_____________________________________________________Привіт всім, хто натрапив на цю історію) 

Я трохи хвилююся, адже, як і кожен автор, вклала велику частинку себе. Тож щиро сподіваюся, що дана праця зможе зацікавити і вас. 

З нетерпінням чекатиму на ваші коментарі і загальні враження ♡

P. S. Приємного читання!