Розділ 4.2

– Знаєте, Вікторіє, ваш зашкалюючий рівень самовпевненості мене відверто інтригує, – промовив Влад, не зводячи з мене прицільного погляду. – Ви так свято вірите у свої ідеальні таблички та графіки. Тож давайте укладемо парі. Справжнє, ділове парі.

Я недовірливо примружилася, повільно відкидаючись на спинку свого робочого крісла.

– Які умови? – запитала обережно, чудово розуміючи, що цей хижак ніколи не пропонує гру, в якій не планує стовідсотково виграти.

– Все дуже просто, – Крецу розслаблено схрестив міцні руки на грудях. – Ви організовуєте свої три побачення за всіма правилами вашого хваленого алгоритму. Якщо я обираю одну з ваших кандидаток і ми успішно закриваємо питання з моїм дідом, я плачу вашій агенції потрійний гонорар. Плюс – публічно, в ексклюзивному інтерв'ю топовому бізнес-виданню, визнаю, що ваша система – це найкраще, що зараз є на ринку.

Моє серце мимоволі пришвидшило ритм. Потрійний гонорар від спадкоємця «K-Tech» і така неймовірна реклама – це був справжній джекпот, неймовірний шанс вивести «Status Match» на абсолютно новий, міжнародний рівень.

– А якщо якимось дивом жодна з трьох кандидаток вам не підійде? – озвучила цілком логічне запитання я, уважно стежачи за його мімікою.

Усмішка Влада стала ще ширшою, перетворюючись на відверто диявольську. Ямочки на щоках стали ще виразнішими, підкреслюючи його азартний настрій.

– Якщо ваш бездоганний алгоритм дасть збій і всі три побачення з тріском проваляться, ви визнаєте свою повну поразку, – його голос зазвучав нижче, змушуючи мене напружитися. – І тоді саме ви, Вікторіє, особисто зіграєте роль моєї палко закоханої нареченої. Одягнете обручку, будете мило усміхатися дідусю Міхаю і вдаватимете мою майбутню дружину доти, доки акції не опиняться в моїх руках.

Я завмерла, переварюючи почуте. Він щойно кинув мені найзухваліший виклик за всю мою кар'єру. Зробити з власниці елітної агенції фіктивну наречену в разі провалу. Будь-яка інша людина відмовилася б від цієї божевільної авантюри прямо зараз, щоб не ризикувати власною репутацією. Але я ніколи не пасувала перед труднощами і тим паче не планувала програвати власним клієнтам. Хто я така, щоб відмовитися від цього парі?

– Згода, – промовила я, впевнено простягаючи йому руку через стіл. – Готуйтеся платити потрійний гонорар. Моя система не дає збоїв.

Крецу міцно потиснув мою долоню. 

– Домовилися. Чекаю на контакти першої жертви, кхм, кандидатки,– кинув він наостанок, граційно піднімаючись із крісла.

Щойно за спиною мільярдера зачинилися двері, до кабінету буквально увірвалися Соломія та Ліля. Подруга виглядала так, ніби щойно виграла мільйон у лотерею, а асистентка ледве стримувала емоційне захоплення.

– Скажи мені, що я не сплю! – вигукнула Ліля, падаючи в те саме крісло, де щойно сидів Влад. – Це ж Крецу! Боже, який чоловік...  Бачила який у нього погляд!

– Бачила, – я зітхнула, повертаючись до монітора і швидко відкриваючи базу даних клієнток. – Нахабний, самовпевнений маніпулятор, який вважає, що за гроші можна купити абсолютно все і всіх.

– Він що, реально прийшов шукати дружину? – запитала Соля, округливши очі.

– Його дідусь поставив жорсткий ультиматум, – пояснила я, сортуючи анкети дівчат за рівнем стресостійкості. – Але найгірше не це. Ми щойно уклали парі на три побачення. Якщо він нікого не обере і всі спроби проваляться, дружиною доведеться стати мені.

Соломія шоковано прикрила рот долонею, а Ліля раптом дзвінко, абсолютно недоречно розсміялася на весь кабінет.

– Вікуню, та це ж просто геніально! – заявила подруга, яскраво блискаючи очима. – Ти або заробиш купу грошей, або вийдеш заміж за найбажанішого холостяка столиці!

Я проігнорувала її оптимізм, максимально зосереджено вдивляючись в екран ноутбука. Ставки були підняті до абсолютного максимуму, і тепер я мала докласти надлюдських зусиль, щоб знайти для цього чоловіка таку жінку, яка розіб'є його нахабну зухвалість і врятує мене від наслідків цього небезпечного парі.