Розділ 3.2

– Знаєте, Владиславе, – почала я повільно, підбираючи слова. – Я працюю з дуже порядними, перевіреними дівчатами. Вони приходять сюди, щоб знайти своє майбутнє. І мені б дуже не хотілося, щоб ваші сімейні махінації якось вплинули на їхні життя. Використати когось заради акцій... це не той профіль, яким займається «Status Match».

Влад розсміявся. Це був короткий, щирий сміх, який на мить стер із його обличчя маску жорсткого бізнесмена.

– Ви мене вже до мудаків записали? – запитав він, піднявши одну брову. – Я нормальний. Я не збираюся нікого використовувати і викидати на смітник. Мені потрібна жінка для серйозних, партнерських стосунків, яка зможе гідно триматися в моєму оточенні. Підберіть мені ту, яка підійде за вашими критеріями і сподобається мені особисто, а я обіцяю, що нічого поганого їй не зроблю.

– Добре, – я зітхнула, простягаючи чоловіку фірмовий планшет. – Тоді вам тим паче доведеться заповнити цю анкету.

Влад взяв гаджет, гидливо покрутив його в руках і закотив очі.

– Ви серйозно? – протягнув він, ліниво гортаючи сторінки опитування. – Знак зодіаку? Улюблений спосіб релаксації? Вікторіє, можна я просто подивлюсь фоточки ваших дівчат і оберу ту, яка влаштовує мене візуально?

– Подивитися просто фоточки – це вам на Badoo або в Tinder, – відповіла я спокійно, схрестивши руки на столі. – А тут ви платите за мою експертність і стовідсоткову сумісність характерів. Тому заповнюйте.

Чоловік невдоволено зітхнув, але все ж почав тицяти пальцем в екран, час від часу коментуючи прочитане.

– «Як ви ставитеся до спільних подорожей у гори?» – зачитав він чергове питання. – Я літаю туди на вертольоті у справах, а не з наметом по кущах лазити. Що тут обрати? А ось це взагалі шедевр... «Чи вірите ви в астрологічну сумісність?». Я працюю з великими даними, а не з гороскопами. Що мені тут писати?

– Пишіть правду, – я знизала плечима, уважно спостерігаючи за його бурхливими реакціями. – Наприклад, що ви схильні до знецінення чужої роботи і маєте серйозні проблеми з емпатією.

Влад різко підняв голову. В його очах майнуло щось схоже на інтерес, змішаний із відвертим роздратуванням. Він явно не звик, щоб із ним так розмовляли.

– А ви гостра на язик, – протягнув Крецу, відкидаючись на спинку крісла. На його губах заграла зухвала усмішка. – А отут є пункт про фізичні параметри та особливі прикмети. Розмір мого дружка теж вказувати? Чи для вашого алгоритму це не суттєво?

В кабінеті утворилася коротка пауза. Чоловік дивився на мене з відвертим викликом, розраховуючи, що я збентежуся або почну обурюватися. Повільно піднявши брову, я мовчки подивилася на його дитячу поведінку. Цей дорослий впливовий бізнесмен зараз поводиться як звичайний підліток, намагаючись самоствердитися за рахунок дешевих провокацій.

– Знаєте, Владиславе, – промовила я, дивлячись прямо йому у вічі. – Цього пункту в анкеті немає з однієї простої причини. Розмір не має жодного значення. Значення має виключно вміння користуватись тим, що є. А судячи з вашої потреби самовпевнено заявляти про це на першій же зустрічі, з уміннями там величезні проблеми.

Влад на мить завмер. Його усмішка повільно сповзла, поступаючись місцем непідробному здивуванню. Він кліпнув, перетравлюючи почуте, а потім раптом щиро розсміявся. Це був глибокий, легкий сміх, який зовсім не в'язався з його попереднім образом жорсткого та зайнятого мільярдера.

– Мені подобається ваш підхід, – промовив він, повертаючись до планшета і вже серйозніше вбиваючи дані. – Ви вмієте тримати удар.

Спостерігаючи за тим, як швидко його пальці літають по сенсорному екрану, я відчула дивний професійний азарт. Цей чоловік щойно спробував зламати мою систему, але натомість прийняв мої правила гри. Я обов'язково знайду йому ідеальну дружину. Хоча б для того, щоб довести, що мій алгоритм працює безвідмовно навіть із такими нестерпними, самозакоханими клієнтами...