Розділ 2.2

Взявши каву, я зробила великий ковток, насолоджуючись гіркуватим смаком еспресо.

– Мої таблиці ніколи не брешуть, не спізнюються на вечерю і не розкидають шкарпетки по квартирі, – відповіла я з усмішкою, повертаючись до екрана. – Стосунки – це велика інвестиція часу та енергії. Наразі мій єдиний пріоритет  це вивести «Status Match» на міжнародний рівень. Усе інше почекає.

– Ти просто ховаєшся за своїми алгоритмами, Вікуню, – Ліля похитала головою, розмішуючи цукор у своєму стаканчику. – Неможливо все прорахувати. Колись у ці двері зайде чоловік, який рознесе твою систему на друзки за дві секунди, і ти навіть не зрозумієш, як це сталося.

– Не сміши, – пирхнула я, відкидаючись на спинку шкіряного робочого крісла. – Я бачу людей наскрізь, аналізуючи їхні звички та вимоги. Жоден чоловік не здатен обійти мої критерії відбору або застати мене зненацька. Це просто неможливо математично, Лілю. Мій захист працює безвідмовно.

Соломія, яка весь цей час мовчки стояла біля дверей, перебираючи пальцями край своєї блузки, раптом гучно відкашлялася, привертаючи нашу увагу.

– До речі, про чоловіків, які заходять у двері, – несміливо протягнула асистентка, переступаючи з ноги на ногу. – Там у приймальні чекає новий клієнт. Він прийшов без запису.

– Ти ж знаєш наші суворі правила, Солю, – я невдоволено звела брови, знову відчуваючи, як ідеальний графік дня починає тріщати по швах. – Ми не приймаємо відвідувачів без попередньої домовленості. Запропонуй йому заповнити анкету онлайн і признач зустріч на наступний тиждень, якщо буде вільне вікно.

– Я намагалася все йому пояснити, – Соломія нервово пересмикнула плечима, виглядаючи так, ніби щойно побачила живого динозавра. – Але він сказав, що не збирається чекати жодної хвилини, не заповнюватиме жодних дурних анкет і розмовлятиме лише з керівницею. І ще додав, що якщо ви не приймете його просто зараз, він елементарно купить цю будівлю і виселить нашу агенцію на вулицю.

Перезирнувшись із Лілею, я повільно підвелася з крісла, відставляючи каву вбік. Усе всередині мене рішуче повстало проти цього нахаби, ким би він не був і скільки б нулів не мав на своєму банківському рахунку, зараз отримає дуже жорсткий урок ділового етикету від Вікторії Тураш. Ніхто не має права вказувати мені, як вести бізнес, і тим більше погрожувати в моєму ж офісі.

Осмикнувши краї свого жакета, я рішуче попрямувала до дверей кабінету, абсолютно не підозрюючи, що за ними на мене вже чекає повне руйнування всього мого ідеально спланованого та контрольованого світу...